У Великобританії, на відміну від Європи, основними принципами діяльності бірж були самоуправління та самоконтроль. Кожна біржа мала свої правила регулювання. Неодноразові спроби встановити державний контроль чи запровадити регульовану біржову торгівлю впродовж значного періоду були безуспішними.
§ 14.3.
Державне регулювання ф’ючерсного ринку в Європі та Азії
До кризи 1987 р. в Англії держава практично не втручалася у діяльність товарних бірж. Функції спостереження за їх діяльністю виконував Банк Англії, який міг за певних обставин рекомендувати конкретній біржі вжити відповідних заходів для нормалізації стану, наприклад, підвищити розмір депозиту або обмежити торгівлю ліквідацією ф’ю- черсних позицій.
У 1986 р. у цій країні після прийняття спеціального законодавчого акту (Financial Services Act) було створено Раду з цінних паперів та інвестицій (Securities and Investment Board) і Управління з цінних паперів та ф ’ючерсів (Securities and Futures Authority), завданням яких стало постійне спостереження за товарними і фондовими біржами. Головною метою існування цього контрольного державного органу стало забезпечення захисту інтересів інвесторів, вироблення єдиних стандартів біржової торгівлі, заохочення торгівлі як традиційної, так і електронної, без торговельних сесій. Саме до таких торгів перейшла Лондонська фондова біржа (LSE) в кінці 2000 р. Була вироблена система обміну ф’ю- черсних угод за часом їх укладення.
Сучасне біржове законодавство дозволило створення саморегулювальних організацій, що й сприяло утворенню Асоціації ф’ючерсних брокерів та дилерів. Правила цієї організації стосуються порядку ведення операцій, процедури збирання та переказу депозитів, встановлення фінансових вимог до учасників ринку.
Більш жорстким стало останнім часом регулювання ф’ ючерсних ринків у Франції. Чинна там Комісія з ф ’ючерсних товарних бірж зобов’язала біржі та їх членів надавати клієнтам більшу за обсягом інформацію про ринки та рух цін. Підвищено розмір мінімального капіталу зареєстрованих членів бірж до 500 тис. євро.
У Німеччині ф’ючерсна торгівля базується на Торговельному Кодексі й Законі “Про біржі та біржові угоди”, прийнятому у новій редакції в 1989 р. Укладання строкових угод стало можливим лише у 1990 р., коли була відкрита Німецька строкова біржа. До того часу, ще від кризи 1931 р., укладання строкових контрактів було заборонено. І лише останнє десятиліття ХХ-го ст. стало переломним для німецької ф’ючерсної торгівлі. Саме Німецька ф’ючерсна біржа, об’єднавшись з швейцарською та бельгійською, створила EUREX - найбільший сучасний ф’ю- черсний майданчик світу.
У Швейцарії біржове законодавство, яке виробляли кантони, об’єднувало риси двох моделей правового регулювання біржової торгівлі. Кантони Базеля та Женеви мали закони, характерні для континентального (німецького) права, тобто регулювалися єдиним законодавчим актом. Кантон Цюріх донедавна притримувався романського права, тобто мав кодифіковані акти в галузі громадянського, торговельного та судового права і особливий статус біржових маклерів. У 1995 р. прийнято Федеральний закон про біржі та фондову торгівлю, тобто обрано першу модель державного регулювання біржової торгівлі. Створена єдина електронна Швейцарська біржа. Наглядові функції передані Об ’єднаній банківській комісії.
В Японії ф’ючерсні ринки створені досить давно і є фрагментарними структурами з високим рівнем держаного регулювання. Органами регулювання діяльності ф’ючерсних бірж виступають Міністерство фінансів, Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості, Міністерство сільського та лісового господарства та рибальства. Асоціації біржовиків мають досить вузькі повноваження. На японському ф’ючерсному ринку є окремі режими регулювання стосовно товарних та фінансових ф’ючерсів, оскільки контролюються різними відповідними міністерствами, які практично не мають конструктивних зв’язків між собою, тому будь-які узгодження тривають досить довго та мають політичний підтекст.
» следующая страница »
1 ... 199 200 201 202 203 204205 206 207 208 209 ... 384