Біржова справа

Державне регулювання біржової торгівлі

Я хотів би провести границю між наглядом та регулюван­ням. Я - за максимальний нагляд та мінімальне регулювання.

Дж. Сорос, біржовий трейдер

Теоретична частина

Суть та значення державного регулювання біржової торгівлі

Регулювання ф ’ючерсної торгівлі у США

Державне регулювання ф ’ючерсного ринку у Європі та Азії

Державне регулювання біржової торгівлі в Україні

Сучасна біржова торгівля регла­ментується законодавчими актами та контролюється державними та гро­мадськими комісіями. Залежно від ступеня державного регулювання бір­жової діяльності розрізняють три ос­новні національні моделі:

§ 14.1.

Суть та значення державного регулю­вання біржової торгівлі

■               американська модель - це самоорганізоване співтовариство професійних посередників з переважаючим внутрібіржовим регулюванням. Відповід­ний державний орган - Комісія з товарної ф’ючерсної торгівлі - вико­нує спостережні та дорадчі функції, займається загальнонаціональною координацією біржових ринків та проводить юридичну експертизу біржової документації;

■               англійська модель - це поєднання сильної ролі уряду з широким членст­вом бірж та брокерів в неурядовій некомерційній організації - Управлін­ні з цінних паперів і ф’ючерсів;

■               французька модель - контроль уряду за діяльністю бірж та організацією ринку1.

На сучасному етапі реформування економіки України одним з основ­них завдань є переосмислення економічної концепції становлення та функціонування ринків основних активів та визначення головної мети державної політики щодо забезпечення на них стану динамічної рівно­ваги. За більше десяти років ринкових реформ в Україні так і не ство­рено ефективно діючих ринків сировини та фінансових інструментів із негайною поставкою, які у зарубіжній економічній літературі прийнято називати спотовими (spot market).

Саме на спотових ринках визначаються базові ринкові ціни, які ма­ють вирішальний вплив на теперішній стан економіки в цілому, а також на формування відповідних сподівань учасників ринків на перспективу. Процес становлення цих ринків відбувається фрагментарно в процесі гострої політичної боротьби за сфери впливу, розподіл і перерозподіл державної власності. Особливо гострою є боротьба на енергетичному ринку та ринку капіталу, учасники яких не зацікавлені у встановленні прозорих правил укладання угод.

Історія розвитку західних ринків доводить, що на певному етапі знач­ні за обсягами спотові ринки формують вертикальні складові у вигляді ринків строкових контрактів. Першими такими контрактами були фор­вардні (forward). Ці контракти виникають на позабіржових сировинних ринках у відповідь на гостру потребу захисту від цінових коливань.

Форвардні контракти на активи (товари, цінні папери, валюту, фон­дові індекси) з відстроченою поставкою за цінами або курсами, по­годженими у момент укладання угоди, існують на всіх ринках і будуть існувати завжди, оскільки в загальному випадку всі види контрактів у всіх видах бізнесу можна віднести до форвардів. Ціна за будь-яким контрактом завжди погоджується у момент укладання угоди, поставка відбувається у терміни, обумовлені у контракті.

Регламентація з боку держави може виявлятися у дотриманні певних загальноприйнятих між учасниками ринку документарних форм. Вста­новлення основних кількісних параметрів угоди є прерогативою сторін - продавця та покупця.

Впровадження форвардних контрактів у торговельну практику до­зволило продавцям та покупцям частково вирішити проблему страху­вання цінових і курсових ризиків у майбутньому, однак майже завжди одна зі сторін несла суттєві фінансові втрати: реальні або у вигляді недоотриманої вигоди. Більше того, за допомогою форвардів, які мали завершуватися обов’язковою поставкою, учасники ринків не могли отримувати прогнозні значення майбутніх цін.

 

« Содержание


 ...  200  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я