Біржова справа

В інформації про результати торгів вказується назва емітента акції або облігації, код емітента у ПФТС, котирування купівлі, котирування продажу, ціна останньої угоди, лот останньої угоди, спред у процентах, обсяги торгівлі в тисячах гривень та штуках, частка у загальному обсязі торгівлі в ПФТС. Інформацію з ПФТС публікує газета “Бізнес”, журнал “Фондовий ринок”. Асоціація виробила та щоденно розраховує зведе­ний фондовий індекс.

Підсумовуючи, варто ще раз підкреслити відому, але не до кінця усвідомлену в Україні думку - нові інформаційні технології карди­нально змінюють підходи до ведення бізнесу, відкривають нові можли­вості щодо його розвитку. Тому, на нашу думку, безперспективним є шлях до нарощування кількості бірж (на початок року їх кількість досягла астрономічної цифри - 414), які використовують старі підходи в організації торгівлі реальним товаром, тобто створюють ще одного примітивного посередника на гуртових ринках. На часі зробити зміни у концепціях становлення товарних біржових та фінансових ринках, перед­бачивши широке використання електронного біржового трейдингу. Це завдання стане можливим лише за умови навчання професійних учасників основних ринків, у т.ч. і підготовки кадрів відповідної ква­ліфікації вузами України.

Резюме

Б

З початком 90-х років, - періоду, коли, власне, і почала зароджува­тися нова економіка, - провідні міжнародні біржі, які до того часу були одними з перших представників інфраструктури ринку, що успішно використовували комп’ ютерні технології для прискорення процесів отримання та розповсюдження інформації про біржові ціни, здійснення операцій обліку, контролю та розрахунків за біржовими угодами, ін­тенсивно займаються впровадженням електронного трейдингу. І саме фондові біржі допустили до лістингу та продемонстрували вибухове зростання капіталізації Internet-компаній.

Комп’ютеризація біржової торгівлі руйнує її закритість, дозволяє здійснити глобальну концентрацію біржового товару в одному місці земної кулі, де світовий попит врівноважується світовою пропозицією, створюючи тим самим справедливу ринкову ціну, на яку орієнтуються виробники та споживачі товарних ринків, банки, портфельні та страте­гічні інвестори.

У 1985 р. у Новій Зеландії було започатковано виключно електронну біржу. Успіх цієї біржі перевершив усі сподівання: в 1992 р. на біржо­вому ринку налічувалося п’ять електронних бірж, 21 ф’ючерсна біржа із 27, що залишили в якості основних публічні торги, широко застосо­вували електронний трейдинг, а у 2002 р. не залишилося жодної біржі, де б не було хоча деяких елементів електронного трейдингу.

Існує кілька систем електронної біржової торгівлі. Електронні торги можуть розпочинатися під час звичайних торговельних сесій, як це від­бувається через систему Project А. на Чиказькій торговельній палаті (CBOT) та у системі APT (Automated Pit Trading) на Європейської біржі (EURONEXT • LIFFE) або після їх закриття на CBOT у системі Globex, а також у системі ACCESS (American Computerized Commodity Exchange System and Service) Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) та у сис­темі SYCOM (Sydney Computerized Overnight Market) на Сіднейській ф’ючерсній біржі (SFE).

Усі функціонуючі системи сучасного електронного біржового трейдин­гу будуються за однією схемою, яка включає три головних компоненти:

■               центральна біржова система, яка забезпечує зведення всієї ринкової інформації та виконання наказів трейдерів;

■   лінія зв’язку з центральною біржею;

■               робоча станція члена біржі - трейдера через яку він отримує інформацію, вводить накази щодо купівлі-продажу біржових контрактів.

Біржі України практично не використовують системи електронного трейдингу. Лише у бірж - членів Національної асоціації бірж України є web-сторінки, де розміщено невеликий обсяг інформації про їх діяльність.

 

« Содержание


 ...  197  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я