Біржова справа

Брокерські контори або фірми відкривають члени біржі, або існуюча брокерська фірма купує місце на біржі. Брокерська фірма створюється згідно законодавства тих країн, де вона реєструється. Як правило, це приватні фірми, партнерства, які за умови успішного ведення бізнесу перетворюються у корпорації (акціонерні товариства).

Штат фірми призначається засновниками, ними ж визначається пере­лік біржових активів, з якими планується укладання біржових контр­актів. Брокери працюють з фірмою за контрактами, якщо інше не перед­бачене угодою між брокерською фірмою та членом біржі, що її заснував. Оплата послуг брокерів за посередництво і представництво інтересів клієнтів проводиться у вигляді винагороди, що її отримує брокерська фірма. Оплата за інші послуги здійснюється згідно правил біржової торгівлі та рішень біржового комітету.

На етапі становлення цих структур велике значення має їх взаємодія з такими фінансовими інститутами, як банки, страхові компанії, інвес­тиційні, пенсійні та хеджеві фонди, які також є посередниками та гаран­тами для своїх інвесторів та членів.

Брокер покликаний допомогти своїм замовникам. Його головною метою є розуміння цілей свого клієнта, він діагностує потреби та цілі і пропонує послуги, які ці цілі задовольняють. Таким чином брокерська індустрія покликана забезпечити якість послуг і захистити фізичних та юридичних осіб від некваліфікованого втручання у їх діяльність. За свою роботу брокери отримують комісійні. Розмір цієї винагороди залежить від тієї вигоди, яку вони приносять клієнтові. У країнах рин­кової економіки ця винагорода складає 24-25% від валового доходу за угодою. На міжнародних біржах розмір цієї винагороди визначається правилами біржової торгівлі і становить від 0,001% до 3% від суми угоди або визначену фіксовану суму, наприклад $25 за опціон тощо.

Брокерські контори рекламують свою діяльність у засобах масової інформації, як правило, у діловій пресі, у мережі Internet. У таких реклам­них повідомленнях описується ділова політика фірми, напрями діяль­ності, розміри операцій тощо.

Біржі та державні органи нагляду за біржовою діяльністю виробля­ють відповідні вимоги для брокерів, проводять ліцензійну роботу, сер­тифікацію брокерів. Покажемо на прикладі товарних ф’ючерсних бірж США процес реєстрації учасників біржової торгівлі.

Обов’язкова реєстрація поширюється на всі основні категорії учас­ників біржової торгівлі, а саме на:

■               брокерів у торговельній “ямі”, “рингу” (floor broker, ring broker);

■               комісіонерів - представників комісійного дому (commission house) - фірми, що спеціалізується на виконанні доручень купівлі-продажу для клієнтів ф’ючерсної біржі, отримуючи за це комісійні;

■               асоційованих осіб - службовців комісійних домів та агентів, які займа­ються пошуком клієнтів, здійснюють консультаційну роботу; незалежних брокерів (introducing broker), які приймають замовлення клієнтів на укла­дання угод, однак не ведуть розрахунків, передаючи їх службовцям комі­сійних домів;

■               консультантів з торгівлі ф ’ючерсами (commodity trading adviser);

■               операторів інвестиційних (хеджевих) фондів, що спеціалізуються на торгівлі товарними ф’ючерсами (commodity fund).

Представники всіх названих категорій учасників мають свою само­регулюючу організацію - Національну асоціацію ф’ючерсної торгівлі, - яка взяла на себе виконання таких функцій[107]:

■               відбір фахівців з ф’ючерсної торгівлі для рекомендації у члени бірж;

■               захист інтересів та прав клієнтів бірж;

 

« Содержание


 ...  135  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я