Банківська справа

Статутний капітал банку не повинен формуватись з непідтверджених джерел. Забороняється використовувати для формування капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення.

Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учас­ники повністю виконали свої зобов’язання щодо оплати паїв або акцій і підписний капітал, попередньо оголошений, оплачений повністю.

Банк не має права без згоди НБУ зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня. Капітал банку не може бути меншим суми статутного капіталу, необхідного для заснування бан­ку.

У залежності від організаційно-правової форми діяльності комерцій­ного банку його власний капітал поділяється на акціонерний та пайовий.

Банки здійснюють емісію власних акцій та оголошують підписку на паї відповідно до законодавства України про господарські товариства та цінні папери з урахуванням особливостей банківського законодавства. Банкам забороняється випуск акцій на пред’явника.

Згідно з чинним законодавством термін відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців. Якщо до закінчення цього строку не вдало­ся покрити підпискою 60 % акцій, акціонерний банк вважається не засно­ваним. До дня установчих зборів засновники, що підписались на акції, повинні оплатити не менше 30 % номінальної вартості акцій, а якщо всі акції розподіляються між засновниками — не менше 50 %. Взагалі заснов­ники повинні бути держателями акцій на суму не менше 25 % статутного капіталу, строком не менше двох років. Акціонери у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного банку, повинні оплатити повну вартість акцій. Привілейовані акції можуть бути випущені на суму, що не перевищує 10 % статуного капіталу банку.

Наявність збитків у банку не є перешкодою для оголошення підписки на акції або паї банку та збільшення статутного капіталу банку.

Банки мають право придбавати власні акції або паї за умови письмо­вого повідомлення НБУ. Банкам не дозволяється придбання власних акцій, якщо це може призвести до падіння регулятивного капіталу нижче за мінімальний рівень, або якщо це може призвести до погіршення фінансо­вого стану банку.

Комерційні банки можуть продавати акції первинного розміщення за ціною, не нижчою від номінальної вартості. У разі продажу таких акцій інвестору за ціною вищою, ніж номінальна вартість, виникає емісійна різниця, яка використовується як власний капітал комерційного банку.

Комерційний банк може викуповувати у акціонера акції, що належать йому, для їх подальшого перепродажу, розповсюдження серед своїх пра­цівників, дарування. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані у термін не більше одного року з моменту їх придбання. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводиться без урахування придбаних бан­ком акцій. Здійснювати придбання власних акцій до повної оплати всіх раніше випущених акцій не дозволяється.

Комерційний банк має право викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний капітал.

Інколи викуп банком власних акцій пов’язаний з метою реінвестуван- ня дивідендів. Суть полягає в тому, що банк викуповує частину акцій, що дозволяє йому збільшити розмір прибутку на одну акцію. Це пов’язано з тим, що викуплені акції не враховуються при розподілі прибутку комер­ційного банку.

Збільшення статутного капіталу акціонерного комерційного банку здійснюється шляхом випуску нових акцій, збільшення номінальної вар­тості акцій або обміну облігацій на акції, переведення субординованого боргу до розряду статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу ак­ціонерного банку не більше, як на 1/3, може бути здійснено за рішенням правління, якщо таке передбачено статутом.

 

« Содержание


 ...  38  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я