Банківська справа

Таким чином, у сучасних умовах триває розвиток тенденції розширення функцій комерційних банків, які для покращання банківської ліквідності, отримання доходів, утримання позицій на ринку розвивають не характерні раніше для банків операції та послуги.

Банківські ресурси — сукупність грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні банків та використовуються ними для виконання актив­них та інших операцій. Акумулюючи грошові накопичення, доходи і зао­щадження фізичних та юридичних осіб, банки перетворюють їх на пози­ковий капітал, тобто грошовий капітал, який надається в позику власни­кам на умовах повернення за плату у вигляді відсотків. Тому банківські ресурси називають банківським капіталом.

За своїм економічним змістом ресурси комерційних банків досить різноманітні.

Власні кошти комерційних банків складаються із статутного фонду, а та­кож створюваних у процесі банківської діяльності резервного та інших фондів. До власних коштів прирівнюється прибуток, який до розподілу знаходиться в обігу комерційного банку та використовується як банківські ресурси.

Власні ресурси — лише відправна точка для організації банківської справи, і їх роль значною мірою зводиться до гарантування прибутковості та фінансової стійкості комерційного банку.

Тимчасово вільні кошти бюджетів на рахунках у комерційному банку (якщо він залучається до касового виконання державного бюджету) утво­рюються в результаті їх поточного використання, тобто від моменту над­ходження доходів на рахунок у банку до моменту їх використання.

Важливим банківським ресурсом є кошти клієнтів на рахунках у ко­мерційному банку та кошти в розрахунках: залишки на розрахункових та поточних рахунках підприємств, організацій та установ усіх форм власності; залишки фондів економічного стимулювання та спеціального призначен­ня клієнтів, що зберігаються в банку на окремих рахунках; кошти, депоно­вані з метою забезпечення гарантій платежу при акредитивній формі розра­хунків, розрахунках чеками та акцептованими платіжними дорученнями; кошти в розрахунках між установами одного комерційного банку; кошти бюджетних та громадських організацій; кошти спеціальних фінансово-кре­дитних інститутів.

До банківських ресурсів відносяться грошові заощадження населен­ня, які формуються за рахунок скорочення поточного особистого спожи­вання і призначаються для забезпечення його потреб у майбутньому.

Ресурсами комерційних банків є також кредити, надані іншими бан­ками, включаючи іноземні, а також кошти інших банків, що знаходяться на їх кореспондентських рахунках у комерційному банку. І нарешті, до ресурсів комерційних банків відносяться інші грошові кошти, які утворю­ються в результаті проведення ними інших видів пасивних операцій.

Ресурси комерційного банку можна класифікувати за можливості про­гнозування їх величини. При цьому виділяють ресурси, які піддаються прямому та непрямому прогнозуванню. До ресурсів прямого прогнозуван­ня відносять фонди банку та нерозподілений прибуток. Непрямому про­гнозуванню підлягають кошти в розрахунках, залишки тимчасово вільних коштів на поточних рахунках підприємств та організацій, деякі інші дже­рела банківських ресурсів.

У залежності від часу використання банківські ресурси поділяють на постійні та тимчасові. Постійні — це грошові кошти, динаміка або обо­ротність яких може бути спрогнозована комерційним банком, або певна частина (стабільні залишки), яка використовується для здійснення актив­них операцій. Тимчасові банківські ресурси створюють грошові кошти, які утворюються періодично в результаті здійснення деяких банківських опе­рацій і динаміку яких важко спрогнозувати.

Операції, шляхом яких комерційні банки формують свої ресурси, на­зиваються пасивними. Суть пасивних операцій полягає в залученні різних видів вкладів у межах депозитних операцій, отриманні кредитів від інших банків, емісії різноманітних цінних паперів, а також проведенні інших опе­рацій, у результаті яких збільшуються грошові кошти в пасиві балансу ко­мерційного банку.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 6 7 8 9 10 1112 13 14 15 16  ... 278