Деякі аспекти переоцінки теорії раціональних очікувань
Ткач О.В., к е н.
Прикарпатський національний університет ім В. Стефаника
Проводиться спроба переоцінки змісту теорії раціональних очікувань в контексті очікуваних дій і поведінки людей в умовах невизначеності.
The theory of rational waiting has been reinvestigated in concept of people expectations and behavior in the terms of no predictability.
Ключові слова: теорія раціональних очікувань, нова класика, монетаризм, коливання економічної кон'юнктури, соціальна психологія економічних суб'єктів, цілі і методи економічної політики, досконале передбачення, економічна модель.
Актуальність проблеми. На сучасному етапі держава перетворюється на постійно діючий чинник розвитку економіки, розширюються сфера та методи її впливу на всі фази суспільного відтворення. При цьому вона виступає як значний власник у виробничій, кредитно - фінансовій, невиробничій сферах, тобто є впливовим економічним суб'єктом -виробником, споживачем, покупцем та продавцем, інвестором, кредитором, боржником.
Прерогатива держави як інституту, що забезпечує загальні умови ринку, дає їй змогу здійснювати як прямий адміністративний контроль в економіці, так і регламентувати економічні показники, тобто чинити непряме регулювання. Відповідно зростаючі обсяги державного впливу на ринкову економіку потребують детальної розробки системи економічних заходів на базі певних теоретичних концепцій
Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Наприкінці 70-х pp. двадцятого тисячоріччя в світі з'явилася нова концепція раціональних очікувань, чи нова класика. Поява нової теорії було обумовлено намаганням щодо формалізації та всебічного математичного аналізу на хвилі посилення консервативних тенденцій та суб'єктивізму в економічній теорії.
Представники "нової класичної теорії" намагалися протиставити себе проти, на їх погляд, неправильної уяви щодо поведінки людей в умовах невизначеності, щодо природи їх очікувань, які формуються в процесі взаємодії один з одним.
Слід наголосити, що основними рисами теорії раціональних очікувань є: висока степінь абстракції, намагання за допомогою певних формальних метолів та способів відновити ідеї концепції загальної рівноваги, свідома орієнтації на побудову моделей і рішення математичних задач.
Головною рисою дослідження за словами Р.Лукаса [1] є побудова внутрішнього несуперечливої збалансованої механістичної моделі, яка допускає можливість одночасного росту цін і заробітної платні, а також збільшення масштабів виробництва і зайнятості: існування зв'язку між змінами маси готівки і рівнем виробництва.
Не зважаючи на вищезазначені дослідження, проблемі переоцінки змісту теорії раціональних очікувань в контексті очікуваних дій і поведінки людей в умовах невизначеності увага раніше не приділялася.
Мета роботи. Провести аналіз теорії раціональних очікувань як окремого напрямку розвитку економічної думки сучасної науки; на основі порівняльної характеристики підходу прихильників теорії раціональних очікувань узагальнити висновки щодо ставлення теорії раціональних очікувань то втручання держави в економіку, ролі інформаційної о обміну в розвитку економічних відносин між суб'єктами господарювання і окремих споживачів.
Виклад основного матеріалу дослідження. є зміст зауважити, що в теоретичному плані теорія раціональних очікувань являє собою поєднання досконалої збалансованої моделі функціонування економіки з положеннями монетарному, які визначають причини коливання економічної кон'юнктури. В тому числі теорія очікувань намагається удосконалити формально логічну сторону рівновісного підходу і теоретичних викладок, використовуючи ідею специфічного
характеру очікування економічних суб'єктів, їх здатність передбачити майбутнє.