оптимум своїх цільових функцій, орієнтуючись при цьому на діючий і можливий стан ринку в майбутньому;
- в економічній системі відсутнє досконале передбачення, тобто суб'єкти не мають можливості точно знати, яка ситуація складеться на ринку в результаті їх дій, і вони змушені орієнтуватися на власні прогнози;
- суб'єктивні прогнози будуються на базі всієї інформації, яка доступна індивідуумам в даний момент;
- очікування суб'єктів раціональні, тобто вони отримані при оптимальному (з точки зору критерію максимальної доцільності або прибутковості) використаній всієї інформації.
Таким чином, у відповідності з вищенаведеною концепцією ринки товарів і ресурсів являються конкурентоспроможними. Суб'єкти ринку збирають інформацію і формують очікування відносно речей, що являють собою фінансовий інтерес, що дозволяє їм приймати рішення, направлені на максимізацію їх доходів. Нова інформація швидко відбивається на кривих понизу і пропозиції відповідних ринків, рівно віспі ціни та об'єми виробництва пристосовуються до нової ситуації (зміни технології, ринковим потрясінням, змінам в державній політиці). Так, якщо власники цінних паперів на основі отриманої інформації очікують падіння цін на фондовому ринку, то вони приймають рішення і, з допомогою максимізації свого прибутку, починають їх продавати. Зростання пропозиції акцій на ринку веде до зниження курсу акцій.
Відповідно, суб'єкти господарювання, використовуючи інформацію, реагують на зміни і зсуви в економічній діяльності, в результаті чого відбувається "розчищення всіх видів ринку".
На основі цього "нові класики рахують що економіка ефективна і стабільна, що можливості уряду впливати на економіку звузилися і короткочасна політика управління попитом неефективна.
Дестабілізуючим фактором, зі їх думкою, є недосконалість інформації, її обмеженість і викривленість, що впливає на прийняття економічних рішень і порушує стабільність ринку.
У зв'язку з цим "нові класики" пропонують втілення наступних сходів:
-інституціональну перебудову системи регулювання економіки, яка передбачала б підмову від державного втручання, перешкоджаючого вільному функціонуванню ринку робочої сили, коливанням заробітної плати, перерозподілу робочої сили;
- перехід до довготермінової економічної політики; -посилення регулювання структурних аспектів економічного життя; -зміни системи соціального забезпечення , що заважає раціональній
поведінці суб'єктів;
- зміна законодавчих форм.
1.Лукас Р. Исследования в области теории деловых циклов. ("Studies in Business Cycle theory"), 1981.
2. Сарджент Т. Рациональные ожидания и инфляция ("Rational Expectations and Inflation") (перев. з оригіналу), 1986.
3. Мэнкью Н.Г., Ромер Д. Новая кеймеианская экономическая теория ("New Keynesian Economics") (перев.з оригіналу).,1991.
4. Тимошенко Р. Рациональные ожидания // Финансист. - 1995. № 134.
5. Агапова Т., Серегина С. Концепция рациональных ожиданий и эффективность макроэкономической политики // Российский экономический журнал. -1996.-№10.
6. Muth J/F. Rational Expectations and the Theory of Price Movements // Econometrica.-July 1961. - Vol. 29. p. 315-335.