Наступним кроком після досягнення національної згоди в ході дискусій, де мають прийматися публічні рішення щодо впровадження і реалізації найважливіших проектів технічної допомоги з метою досягнення цілей подолання бідності в нашій державі, є визначення можливих партнерів - міжнародних донорів - та обговорення з ними ідеї зазначених проектів для забезпечення відповідності цілей донорської допомоги завданням стратегії подолання бідності в Україні, тобто національним інтересам країни-реципієнта. До того ж точніше необхідно узгодити мету, пріоритетні напрямки, завдання, критерії оцінювання проміжних/кінцевих результатів проектів у межах реалізації вітчизняної стратегії подолання бідності зі стратегічними напрямками діяльності міжнародних донорів, їхніми критеріями надання та майбутнім залученням міжнародної технічної допомоги, тобто встановити між ними чіткий і недвозначний взаємозв'язок. Отже, основною метою міжнародних донорів з точки зору України як держави-реципієнта є координація зусиль у мобілізації міжнародної технічної допомоги (забезпечення її пріоритетного спрямування) на досягнення стратегічних цілей державної політики у сфері зменшення виявів бідності в нашій державі. Водночас основне завдання чиновників полягає у використанні, а саме розподіленні коштів міжнародної технічної допомоги за цільовим призначенням -досягнення цілей подолання бідності в Україні.
Для уникнення (запобігання) фінансових порушень, зокрема привласнення коштів технічної допомоги, та забезпечення ефективного її використання необхідно
вжити відповідних заходів щодо посилення контролю за проектами міжнародної технічної допомоги, спрямованими на вирішення проблеми низького рівня життя й поширення бідності в нашій державі. Ось чому з метою підвищення ефективності використання технічної допомоги в межах реалізації вітчизняної стратегії подолання бідності необхідно створити окремо від урядових структур зі спеціальним статусом агентство з міжнародного співробітництва та розвитку, яке очолить група незалежних радників - провідних економістів-міжнародників, представників академічних, бізнесових кіл, консультантів з високим рівнем кваліфікації й міжнародним визнанням, котрі би не лише допомагали чиновникам у підготовці середньо - і довгострокових проектів, спрямованих на досягнення цілей подолання бідності в нашій державі, а й здійснювали контроль за цільовим використанням міжнародної технічної допомоги. Крім створення незалежного механізму контролю за цільовим впровадженням фондів технічної допомоги в Україні, необхідно також посилити фінансовий контроль з боку міжнародних донорів.
Для збільшення інформаційного доступу різних категорій громадськості (не лише для вузької групи споживачів) та зрозумілого викладу матеріалів щодо проектів технічної допомоги й використання їхніх коштів з огляду на низький рівень політичної культури державних службовців в Україні необхідно: прийняти правові положення щодо обов'язкового інформування суспільства як з боку міжнародних донорів, так і з боку всіх отримувачів технічної допомоги на національному рівні/в розрізі регіонів про реалізовані проекти технічної допомоги, які мали за мету покращити рівень та якість життя населення із загальною їхньою оцінною вартістю (йдеться про звітування щодо використання фондів технічної допомоги); показати реальні результати їхнього впливу на вирішення проблеми бідності в нашій державі та скласти перелік можливих майбутніх проектів. Інакше кажучи, йдеться про створення в Україні так званої інформаційної бази даних щодо публічної реєстрації проектів технічної допомоги завдяки сучасним інформаційним технологіям, що відповідатиме чітким формальним вимогам, які письмово мають бути сформульовані в нормативно-правових актах, що також сприятиме зменшенню ризику використання фондів технічної допомоги не за призначенням та мінімізації швидкої й необдуманої розробки проектів (програм). З боку міжнародних донорів для покращення громадської обізнаності про їхню діяльність в Україні потрібно на практиці використовувати (як, наприклад, у Польщі) принцип прозорості, постійного оприлюднення інформації про свої основні проекти (програми), а також про основні засади й напрямки майбутньої роботи для того, щоб чиновники мали більше можливостей скористатися цією інформацією для розробки майбутніх проектів, спрямованих вже на запобігання виникненню проблеми бідності в Україні.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78