Мета і завдання написання статті. Метою написання статті є залучення і використання міжнародної економічної допомоги як механізму реалізації стратегії подолання бідності в Україні з врахуванням світового досвіду та специфіки бідності в нашій державі, а завданням - значення міжнародної економічної допомоги, ефективності її залучення й використання, виявлення найперспективніших інструментів реалізації стратегії подолання бідності в Україні.
Виклад основного матеріалу. Багато зарубіжних вчених вважають, що економічно відсталі країни не спроможні, а тому і не повинні намагатися генерувати власні інновації, але можуть їх залучати з-за кордону, зокрема завдяки міжнародній технічній допомозі у поєднанні з фінансовою (йдеться про залучення грантів), з метою розвитку та підтримки вітчизняного науково-технічного потенціалу нашої держави в умовах обмеженості державного фінансування освіти, науки, науково-дослідних установ, охорони здоров'я і недостатньої підтримки й невжиття заходів з боку державних та місцевих органів влади з метою створення сприятливих умов для економічної діяльності й розвитку суб'єктів малого підприємництва.
Міжнародне технічне співробітництво в межах так званої «стратегії запозичень» та орієнтації на зарубіжний досвід, а саме залучення технологій з інших країн світу, в тому числі і тих їх видів, що супроводжують потоки прямих іноземних інвестицій, є найбільш прийнятними у період розвитку держави, забезпечуючи таким чином необхідні умови для підвищення якості людського капіталу в Україні. Водночас для випереджаючого інноваційного зростання в нашій державі «стратегію запозичень» потрібно поєднувати зі «стратегією внутрішнього стимулювання інновацій» у короткостроковому періоді з переходом до останньої у довгостроковому (що не означатиме повної відмови від використання розробленого в інших державах інноваційного продукту), особливо з розвитком «нової економіки» (так званої «економіки знань»), науково-технічного прогресу і міжнародної мобільності технологій.
Міжнародна технічна допомога, незважаючи на те, що впродовж тривалого часу, існують певні проблеми і недоліки у системі її залучення і використання, є одним із найважливіших механізмів вирішення проблеми бідності в нашій державі.
Залучення та використання технічної допомоги в межах реалізації вітчизняної стратегії подолання бідності повинна здійснюватися на основі таких критеріїв:
1) зміна пріоритетів залучення технічної допомоги з метою покращення якості людського капіталу в нашій державі;
2) перехід від пасивного надання технічної допомоги у вигляді готових рекомендацій, розроблених пропозицій з боку міжнародних експертів до надання технічної допомоги на умовах твінінгу;
3) комерціалізація інноваційних розробок як передумова залучення приватних ресурсів за допомогою новітніх інституцій, а саме технопарків, технополісів, інноваційних кластерів тощо.
Технічна допомога спрямовується у вигляді: надання консультацій за допомогою іноземних експертів-радників і консультантів; професійної підготовки чи перепідготовки, підвищення кваліфікації держслужбовців, працівників у сфері освіти, культури та медицини, а також підприємців малого і середнього бізнесу; експертних досліджень; необхідної техніки, обладнання, матеріалів, які відповідають новому технологічному рівню й необхідні для технічного оснащення українських підприємств та закладів загальнокультурної сфери; ліцензій на використання нових зарубіжних науково-технологічних розробок через нестачу власних в Україні з метою створення й використання знань, технологій, продуктів і послуг; проведення семінарів для українських управлінців, фахівців, науковців чи здійснення закордонних відряджень з метою навчання із соціальних, економічних, екологічних питань тощо. Пріоритетність залучення технічної допомоги, а не фінансової, зумовлена насамперед тим, що в межах проектів міжнародної технічної допомоги шляхом комерційної реалізації результатів досліджень, розробок, доступу до нових конкурентоспроможних технологій, навчання впродовж усього життя, створення нових організаційних структур, таких як технопарки, інноваційні центри, бізнес-інкубатори, інноваційні кластери, інші трансфертні та інфраструктурні фірми, які сприяють впровадженню у виробництво нових знань і технологій та суттєво скорочують інноваційний цикл від ідеї до випуску нових наукових, високотехнологічних і конкурентоспроможних товарів та послуг з урахуванням кон'юнктури на світових ринках, створюються сприятливі умови для продуктивного використання значного потенціалу людського капіталу в Україні, що дасть змогу підвищити рівень науково-технологічного потенціалу в нашій державі. Це в кінцевому результаті забезпечить стале економічне зростання на основі інноваційної моделі розвитку вітчизняної економіки, яка є найбільш дієвим інструментом підвищення продуктивності праці й залучення іноземних інвестицій, що сприятиме покращенню рівня та якості життя населення.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8