Можливий і зворотний процес. Підприємства, зв'язані вищезгаданим чином, спільно створюють комерційний банк, призначений для обслуговування окремої галузі. Інші підприємства цікавлять ці комерційні банки лише як ресурсні донори. Даний вид інтеграції не зможе застосовуватися в Україні. Це підтверджує практика: більшість створених так само банків не змогли вижити.
Другий напрям - горизонтальна інтеграція. Це об'єднання комерційних банків, страхових, інвестиційних і фінансових компаній, пенсійних, інвестиційних, пайових і інших фондів як вітчизняних, так і іноземних. Створення таких структур здійснюється за принципом інтегрованості (злиття капіталів, розподіл повноважень та обов'язків серед учасників структури і т.і.). Такі інтеграційні форми зазвичай створюються як повний або частковий холдинг для організації діяльності на фінансових, товарних і інших ринках, і проведення складних фінансових схем за участю інтеграційних інвестицій. Подібна інтеграція необхідна для створення ефективної системи для перерозподілу мобільних (перш за все фінансових) ресурсів внаслідок нерівномірності розвитку ринків. Це об'єднання різних кредитно-фінансових структур, обслуговуючих клієнтів неоднакової виробничої орієнтації.
Третій напрям - інтеграція банків між собою. Економічні умови України спонукають малі і середні банки до створення інтеграційних форм при збереженні юридичної і господарської самостійності, що сприяє їх виживанню і підвищує їх конкурентоспроможність. Закон «Про банки і банківську діяльність» - єдиний закон, що регламентує діяльність холдингів і банківських груп, який вирішує створення банківських груп для вирішення сумісних завдань (сумісного здійснення банківських операцій). Холдинги створюються шляхом: отримання кредитною організацією переважаючої участі в статутному капіталі одній (декількох кредитних організацій); відповідно до ув'язненого одній (декількома кредитними організаціями) договором можливості право вирішального голосу. Цивільним кодексом України інтеграційні процеси обмежені лише дочірніми і залежними суспільствами.
Інтеграція фінансових структур виражається в злитті і поглинанні банків, участь комерційних банків в капіталах один одного. Малі і середні банки приєднуються як філії під загрозою банкрутства
до могутніших, стійкіших банок. Приєднання банків відбувається за бажанням сильнішого банку використовувати можливості (клієнти, кадри, приміщення і т.і.) іншого банку, що потрапив у важкий економічний стан. Злиття банків відбувається, найчастіше, за бажанням двох або більше кредитних організацій об'єднати свої зусилля для заняття «вищої ніші» і відповідно рейтингу кредитних організацій. При цьому злиття може дати позитивний результат лише за умови, що хоча би одна кредитна організація була фінансово стійкою. Для здійснення конкретних проектів були створені банківські консорціуми.
Укрупнення банків дозволяє вирішити ряд актуальних як для самих банків, так і для клієнтів проблем: зниження прибутковості активів банків; низька якість кредитного портфеля; недостатня диверсифікація кредитного портфеля; ризик відставання від інших швидко зростаючих банків; відсутність у окремих банків міжрегіональних зв'язків; діставання доступу до нових ринків; потреба в розширенні асортименту пропонованих послуг; вирішення проблем кадрового забезпечення діяльності банків.
При інтеграції банків між собою (злиття фінансових ресурсів і реалізація інтеграційних інвестицій) вони можуть брати участь в системі проектного фінансування і розробляти схеми кредитування дорогих інвестиційних проектів без загрози ліквідності капіталу банку. Це сприятиме «виживанню» малих і середніх банків і підвищенню їх конкурентоспроможності.
Перевагами інтеграції комерційних банків є:
» следующая страница »
1 2 34 5 6