1) використовуючи горизонтальну міжбанківську інтеграцію, можна частково зменшити умовно-постійні витрати і знизити операційні і інші змінні. Банки, об'єднавши деякі свої служби, провівши часткову спеціалізацію операційної діяльності і раціоналізацію використання основних коштів, мають можливість помітно знизити витрати на вміст будівель, транспортні витрати, витрати на охорону і т.і.;
2) інтеграція банків між собою і з іншими фінансовими структурами, дозволяє підвищити ефективність роботи на фінансових ринках, збільшити прибутковість на ринках зобов'язань, корпоративних цінних паперів і т.і. за рахунок об'єднання фінансових ресурсів, взаємного консультування і спільного використання інформації про стан фінансових ринків;
3) вертикальна інтеграція банків з організаціями, що входять в певні відтворювальні об'єднання, дозволить значно підвищити гарантованість своєчасного повернення наданих банком кредитів, фіксувати достатньо високий рівень прибутковості на ринку кредитів, збільшити мобільність фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні банків, і тим самим розширити безліч його стратегій;
4) вертикальна інтеграція забезпечує раціоналізацію інформаційно-фінансових витрат за рахунок спільного проведення НІОКР, об'єднання маркетингової і консультаційно-юридичною служб, поліпшення системи управління, координацію зусиль щодо просування товарів і послуг на ринки. Горизонтальна інтеграція також сприяє зменшенню інформаційних витрат, при спільному освоєнні нових інформаційних і фінансових технологій, розробці і здійсненню складних фінансових схем.
5) вертикальна і горизонтальна інтеграції підвищують престиж банку, що дозволяє привернути більше фінансових ресурсів.
Сенс фінансово-промислової інтеграції полягає в пошуку необхідного обсягу інвестицій під наявний проект (модернізацію виробництва і т.і.). Формування ФПГ служить саме реалізації цього принципу (принципу інтегрованості). До того ж, досягається зниження ризику вкладень в розвиток галузей, що інвестуються. Це основні умови участі комерційних банків в системі проектного фінансування.
Передумови формування ФПГ, серед яких виділяються мотиви зацікавлених в створенні господарського інституту суб'єктів:
1. Прагнення комерційних банків за відносно невеликі кошти придбати контроль над ресурсами підприємства з метою їх комерційного використання, або з метою підвищення капіталізації підприємства для подальшого його перепродажу (безпосередньо або через купівлю акцій).
2. Схильність підприємств і комерційних банків шляхом об'єднання капіталів монополізувати прибуткові сектори товарного ринку (нафтовидобуток).
3. Прагнення місцевих органів управління об'єднати зусилля банків, підприємців і промисловців регіону з метою запобігання перекачуванню фінансових ресурсів в столицю, а також підвищення рентабельності виробництва і, отже, поповнення за рахунок цього місцевих бюджетів.
4. Можливість врегулювання проблем неплатежів у взаєморозрахунках за допомогою консолідації розрахункових механізмів підприємств, що мають стійкі виробничо-комерційні зв'язки.
5. Прагнення мати реальні важелі дії на підприємства, що кредитуються банком, більш повно оглядати і впливати на їх фінансове становище.
6. Бажання отримати інвестиційні ресурси і пільги від державних органів управління після придбання (реєстрації) статусу ФПГ.
Таким чином, при створенні ФПГ знаходить своє практичне вираження в принципі інтегрованості. Точка зору на суб'єктивні передумови формування ринкового інституту ФПГ не претендує на беззастережну об'єктивність і коректність і є лише відображенням недоліків, властивих сучасному етапу консолідації капіталів.
Формування ФПГ визначається також макроекономічним станом, масштабом і галузевою структурою промислового виробництва, ситуацією на внутрішніх і зовнішніх ринках. Відсутність нормативної бази призвела до того, що банки, що входять до складу ФПГ, займалися не вирішенням інвестиційних проблем, а спекулятивними операціями. Банки спочатку спекулювали у сфері приватизації (величезний потік купівлі-продажу ваучерів ініціювався і підтримувався банками), потім банки, використовуючи різні «тіньові» фінансові схеми, спекулювали на ринку різних грошових пірамід. Ще однією специфікою українських ФПГ є те, що комерційні банки є не лише інвесторами, гарантами і кредиторами, але і основними ініціаторами створення ФПГ. Оскільки банк може виступати як основний ініціатор ФПГ, він має бути інвестиційним, тобто структурою, особливим посередником, що зводить разом інвесторів і ефективні інвестиційні проекти, що представляються акціонерними компаніями, що допомагає обом сторонам здійснювати операцію.
» следующая страница »
1 2 3 45 6