Віртуальні підприємства та Cals-системи як новітні засоби управління підприємством недоліки, проблеми та рекомендації щодо впровадження

8. Треба йти від автоматизації. Небезпека нерозуміння ролі cals-системи і її неприйняття у віртуальному підприємстві, особливо в підприємствах, що беруть участь в ньому, дуже велика. Тому cals-система, створюючи і впроваджуючи базові cals-технології, на етапі свого становлення повинна стати механізмом, який вирішує декілька ключових взаємозв'язаних проблем:

підняти рівень автоматизації локальних завдань функціональних підрозділів і локальних технологічних ланцюжків;

зробити керівників і фахівців функціональних підрозділів активними прибічниками інформаційних технологій, підготувавши їх до роботи в cals-центрах;

контролювати поширення і використання інструментів, технологій і рішень інформаційних технологій у віртуальному підприємстві і в підприємствах, що беруть участь в ньому;

проводити автоматизацію із застосуванням інструментів і моделей даних, що згодом дозволяють інтегрувати їх в наскрізний процес обробки електронних визначень спільно використовуваних ресурсів з найменшими зусиллями.

Так cals-система вирішує задачу свого «м'якого», органічного вбудовування у віртуальне підприємство і підприємствах в його складі, забезпечуючи лояльність функціональних підрозділів і стійкість свого функціонування.

Безумовно, завдання створення оптимальних організаційних структур і cals-системи можна вирішити лише в умовах конкретного віртуального підприємства. Важливо зрозуміти суть проблеми. Як показує і світовий, і вітчизняний досвід, створення «правильних» систем проектування і виробництва на принципах CALS «з нуля» фактично неможливе. Тому темпи впровадження CALS і більшості ноу-хау в цій області визначатимуться не можливостями нових ІТ-інструментів і опорних cals-засобів, а методами і способами трансформації існуючих механізмів управління і інформаційної взаємодії як всередині кожного учасника віртуального підприємства, так і у віртуальному підприємстві в цілому [3]. Але все ж таки головна проблема побудови віртуальних виробництв -забезпечення одноманітного опису і інтерпретації даних, незалежно від місця і часу їх здобуття в загальній системі, що має масштаби аж до глобальних. Структура проектної, технологічної і експлуатаційної документації, мови її представлення мають бути стандартизованими. Тоді стає реальною успішна робота над загальним проектом різних колективів, розділених в часі і просторі і використовуючих різні інформаційні системи [4].

Слід зазначити, що в країнах СНД стандартизація в області інформаційних технологій, у тому числі і CALS, знаходиться на початковій стадії розвитку. Ситуація виглядає таким чином: з одного боку, існує думка, що можливий простий перехід від тих, що діють на всій території колишнього СРСР інформаційних банків даних і систем електронного документування до cals-технології інформаційної підтримки створення продукції, з іншої - НДІ і підприємства промисловості розробляють і упроваджують власні інформаційні системи управління окремими етапами виробничого процесу, які не відповідають вимогам прийнятих міжнародних cals-стандартів, що є серйозною перешкодою для оперативного обміну необхідною інформацією, а також виходу продукції на зовнішній ринок [5].

Література

1. Режим доступа:

http://hata.proii.co.ua/2009/03/24/analz_osoblivostejj_organzac_ta_upravlnnja_vrtualnimi_pdprimstvami.html

2. http://library.if.ua/book/28/1894.html

3. Режим доступа: http://www.morepc.ru/informatisation/ini0411200311 .html?print

4. Режим доступа: http://www.itstan.ru/it-i-is/

5. Режим доступа: http://chipnews.gaw.ru/html.cgi/arhiv/00_09/stat_32.htm

 

« Содержание

4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я