Віртуальні підприємства та Cals-системи як новітні засоби управління підприємством: недоліки, проблеми та рекомендації щодо впровадження
Лебедшсъка Я.В., асистент,
Харківський національний автомобільно-дорожнійуніверситет
Віртуальні підприємства є однією з нових організаційних форм підприємств. На розвиток цих форм організації та управління підприємством в більшій мірі вплинули такі тенденції розвитку сучасних ринків, як глобалізація ринків, зростаюче значення якості товару, його ціни і ступеня задоволення споживачів, підвищення важливості стійких відносин зі споживачами (індивідуальними замовниками), а також зростаюче значення ступеня застосування нових інформаційних та комунікаційних технологій [1]. Впровадження віртуальних підприємств, безумовно, є позитивним явищем в сучасній економіці, але поряд з численними перевагами має ряд недоліків, які по-різному розглядаються різними науковцями.
Перш за все, виділяють наступні слабкі місця: надмірна економічна залежність від партнерів, що пов'язано з вузькою спеціалізацією членів мережі; практична відсутність соціальної і матеріальної підтримки своїх партнерів внаслідок відмови від класичних довгострокових договірних форм і звичайних трудових відносин; небезпека надмірного ускладнення, що випливає, зокрема, з різнорідності членів підприємства, неясності стосовно членства в ній, відкритості мереж, динаміки самоорганізації, невизначеності в плануванні для членів віртуального підприємства.
При створенні віртуальної організації може виникнути низка проблем, що полягають у необхідності:
детального вивчення партнерської компанії, особливо її базової компетенції; визначення організаційної придатності партнерської компанії як у технологічному, так і в соціальному плані;
створення високого рівня довіри між компаніями-партнерами;
формування коопераційного менеджменту з метою координації діяльності територіально розподілених партнерських компаній і встановлення взаємозв'язків, що заслуговують довіри, між компаніями-партнерами [2].
Не слід забувати і про проблеми впровадження CALS-системи на віртуальних підприємствах.
Впровадження принципово нової функціональної організаційної структури на сучасному підприємстві — вкрай важкий процес. Особливо коли йдеться про таке складне поняття, як CALS. Забезпечити життєздатність cals-системі — найважливіше завдання керівництва віртуального
підприємства і підприємств, що входять до їхнього складу. Це тим більше актуально, що учасниками cals-центрів є кращі фахівці підприємства, на яких і без того лежить найбільший пласт робіт. Неприйняття ними своєї ролі або умов роботи в cals-системі зведе нанівець всі зусилля.
Наведемо декілька ключових рекомендацій із забезпечення життєздатності cals-системи у віртуальному підприємстві:
1. Треба створити центр ревізії ресурсів консорціуму та прибрати або заморозити зайві і неістотні проекти.
Психологія виживання, що охопила підприємства після кризи 90-х років, заставляє керівництво підприємств і зараз хапати найрізноманітніші замовлення. Проте вже настав час братися лише за ті проекти, які дійсно забезпечать підприємствам стратегічну перевагу в середньостроковій і довгостроковій перспективі, а також за проекти, що забезпечують необхідний фінансовий мінімум. Саме на цих проектах мають бути зосереджені ресурси підприємств. Ці ресурси мають бути постійно доступні керівництву всіх основних учасників віртуального підприємства і cals-системі, для чого і потрібний центр ревізії ресурсів. Одна з причин провалу довгострокових проектів полягає в тому, що учасники можуть в ході проекту нишком брати «ліві» замовлення. Перенесення зусиль центру прикладних технологій на реалізацію цих замовлень різко знижує ефективність основної роботи, веде до розриву команди cals-центру і робить безперспективною cals-систему в цілому. Підприємства повинні підписати угоду про централізоване формування портфеля замовлень і аудиту ресурсів.