2. Розділити політичні і технологічні проблеми. Розвиток і використання сучасних технологій в масштабах консорціумів часто залежить від політичних інтересів різних сторін. Учасники віртуального підприємства повинні прийняти обов'язкову угоду, що дозволяє cals-системі і створюваним нею рішенням жити своїм життям незалежно від політичних колотнеч, навіть якщо підприємства не домовляться з якіхось питань. Це вкрай важливо, оскільки «політичні» рішення суб'єктивніші, швидкоплинні і мінливі, чим рішення технічні.
3. Створити механізм вирішення проблем інтелектуальної власності. Мета цього механізму — вирішувати вказані проблеми так, щоб не гальмувати розвиток і використання промислових і інформаційних технологій. Незрілість вітчизняної правової системи в цій області, а також частота появи цих проблем вимагає постійної наявності механізму їх рішення.
4. Створити спеціальні групи управління конфліктами. Конфлікти інтересів при впровадженні CALS неминучі, тому підприємства повинні попіклуватися про формування груп управління конфліктами.
Вирішуючи проблему впровадження cals-системи, керівництво віртуального підприємства і його учасників повинне ясно розуміти, що впроваджується не просто нова організаційна структура, а принципово нова соціо-технологічна формація, вирішення якої на виконавчому рівні буде реалізуватися методами і механізмами управління, що збереглися ще з радянських часів. Окрім конфліктів усередині самих cals-центрів неминучі колізії саме на виконавчому рівні, тому фахівці з управління конфліктами повинні надавати активну консультативну допомогу фахівцям, що безпосередньо здійснюють впровадження CALS. Групи управління конфліктами повинні існувати в кожному з cals-центрів. Робота цих груп полягатиме не лише в усуненні конфліктів, але і в своєчасному інформуванні керівництва cals-центрів і відповідних підприємств про конфлікти з метою вироблення колективних заходів з їх подолання.
5. Надати електронним документам статус паперових. Спілкування по електронній пошті, легітимність електронних документів усередині простору віртуального підприємства повинні стати нормою в технічному документообігу. Немає сенсу чекати, коли держава і промисловість доростуть до використання електронного цифрового підпису, а тим більше створять відповідну технічну інфраструктуру; успішний досвід вживання даних правил промисловими зарубіжними гігантами — прямий тому доказ.
6. Не акцентувати увагу на протиріччях функціонального і процесного управління. Однією із складних проблем, з якими стикаються вітчизняні підприємства, є невідповідність стратегічного менеджменту, орієнтованого на процесне управління, і тактичного, орієнтованого на функціональне управління лінійними підрозділами. Вітчизняний досвід показує, що спроба зміни виду управління «в лоб» шляхом створення і навчання груп «по бізнес-процесах», не має успіху: результати роботи таких груп залишаються відірваними від поточних проблем і у результаті незатребуваними, як і самі групи. Робота цих груп у складі cals-системи буде доцільною і ефективною, адже cals-система є адаптером не лише між інформаційними і цільовими технологіями, але і між функціональним і процесним управлінням, між стратегічним і оперативно-тактичним менеджментом. Гармонізація функціонального і процесного управління повинна статися природно через командний характер робіт
фахівців cals-центру над проектами, оскільки саме вони і будуть основними ідеологами і виконавцями власних рішень.
7. Створити учбово-виробничий технологічний центр. Даний центр — один з найважливіших майданчиків cals-системи, що забезпечує формування системи управління знаннями підприємства і профільного, вузьконаправленого навчання його працівників.
Реальна цінність комерційних курсів навчання поки що обмежена областю інструментальних засобів. Ефективність використання управлінських і близьких до них курсів в цільових технологічних і управлінських процесах — майже нульова. Цей чинник, на жаль, ігнорують керівники підприємств. Одна з ключових цілей учбово-виробничого технологічного центру — створити курси, які дозволять навчати співробітників правильному вживанню інструментарію в необхідних технологічних процесах. Особливо важливо це для конструкторів і технологів, які працюють із засобами САПР/pdm, що надають велику гнучкість і інваріантність прийомів роботи і технічних рішень.