З цієї позиції головним завданням управління фінансовими потоками слід вважати підвищення інтенсивності та збалансованості обігу фінансових ресурсів, оптимізацію їх кількісного і вартісного
складу і на цій основі отримання максимальних фінансово-економічних результатів Досягнення встановленої мети залежить від принципів управління, під впливом яких формуються методологічні основи будь-якої діяльності [4, с. 661].
В економічній літературі часто можна зустріти посилання на необхідність застосування економічних механізмів для управління діяльністю суб' єктів господарювання, але не завжди можна чітко простежити природу цієї категорії. З позицій економічної науки економічний механізм складається з певної послідовності економічних явищ, які виникають як результат природи вихідного явища і його подальшого перетворення без впливу додаткових імпульсів. Такий підхід до поняття економічних механізмів належить А. Кульману, який з'ясовує сутність економічного механізму як необхідний взаємозв' язок, що природно виникає між різними економічними явищами. Основними елементами економічного механізму є вихідне явище (фактори, що приводять у рух механізм), заключне явище (результат дії механізму) і весь процес (процес, що відбувається між структурними підрозділами з метою досягнення економічних і соціальних завдань, які стоять перед підприємством і державою в цілому на сучасному етапі) [5].
З цих позицій невід' ємним елементом економічного механізму підприємства є управління його фінансовими потоками. Прогнозування та планування є ключовим елементом такого механізму, вони забезпечують адекватність моделі управління фінансами суб'єкта господарювання потребам мінливого ринкового середовища. Таке твердження абсолютно справедливе й для моделі управління фінансовими потоками підприємства, що дає право виділити окреме питання для розгляду базових положень організації прогнозування та планування фінансових потоків суб'єкта господарювання в результаті його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Планування та прогнозування фінансових потоків включає багато проблемних питань [6; 7]: визначення та обґрунтування основних цілей і завдань планування та прогнозування фінансових потоків суб'єкта господарювання; визначення критеріїв прийняття управлінських фінансових рішень; аналіз основних складових елементів моделі планування та прогнозування руху грошових коштів; визначення поняття та особливостей використання бюджетування для планування та прогнозування фінансових потоків; дослідження процедури формування та аналіз основної фінансової інформації.
Загалом, адекватна ідентифікація та обґрунтування цілей і завдань планування та прогнозування фінансових потоків є вихідним етапом формування самої моделі управління фінансовими потоками суб' єкта господарювання. Досягнення визначених індивідуальними потребами підприємства цілей управління фінансовими потоками забезпечується їх конкретизацією та визначенням поточних завдань. Модель управління фінансовими потоками суб' єкта господарювання в частині їх прогнозування та планування передбачає, окрім визначення та обґрунтування цілей та завдань управління, використання ряду фінансово-математичних методів, які разом із критеріями прогнозування та планування руху грошових коштів забезпечують методологічну основу такої моделі управління, а саме: нормативний метод; розрахунково-аналітичний метод; метод оптимізації фінансових рішень; фінансово-математичне моделювання.
Слід також відмітити, що у сучасних умовах оцінка ефективності управління фінансовими потоками повинна бути невід' ємним складовим елементом моделі управління фінансовими потоками підприємства як на етапі кількісної та якісної оцінки результатів, так і на етапі прогнозування та планування фінансових потоків, а також корегування планових показників відповідно до зміни зовнішнього та внутрішнього середовища.
» следующая страница »
1 2 34 5 6