Система управління фінансовими потоками підприємств в сучасних умовах господарювання
Матвієць М.В., аспірант,
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Одним із характерних явищ ринкових трансформацій в Україні стало створення корпоративного сектору економіки як базового серед інших організаційно-правових форм господарювання, особливо з урахуванням фактора інновацій. Формування ефективної системи корпоративного управління через низку спектрів галузевих проблем залишається важливою складовою частиною структурного реформування, що зумовило актуалізацію наукових досліджень різнопланового соціально-економічного змісту.
Оцінка якості корпоративного управління об'єктивно ускладнюється ціннісними пріоритетами учасників господарських відносин. При цьому усі учасники корпоративного управління зацікавлені у досягненні успіху в діяльності товариства, але шляхи й методи його забезпечення можуть значно відрізнятися. Оцінювання соціально-економічної ефективності корпоративного управління дозволяє визначити можливість створення балансу інтересів зацікавлених сторін.
На сучасному етапі економічного розвитку успішне вирішення проблем, пов'язаних із господарською діяльністю, залежить від ефективності існуючої на підприємстві системи управління. Однак динамічні процеси, що відбуваються в ринковій економіці України, впливають на постійне перетворення структури, форм і методів системи управління підприємствами. Об'єктивна зміна змісту основних її елементів фахівцями підприємств не аналізується, повільно змінюються підходи до визначення її сутності та складових частин. Звідси - значні втрати, низький рівень оперативності й гнучкості управлінської діяльності і, як наслідок, значна кількість збиткових підприємств, низький рівень платоспроможності. Значна кількість науковців розглядали ці питання. Серед них такі вчені як Амоша О.І., Андієць В.С., Бандурка О.М., Бердар М.М., Василик О.Д., Євтушевський В.А., Лігоненко Л.О., Науменко С.В., Рубан І.О. та інші. Отже, зважаючи на все вищезазначене можна стверджувати, що обрана тема є безперечно актуальною.
Потрібно відзначити, що хронічна нестача фінансових ресурсів в умовах постійної зміни технологій виробництва, розширення або згортання обсягів випуску продукції призводить до трансформації джерел формування фінансових ресурсів, використання нових фінансових розрахунків тощо. У зв' язку з цим важливого значення набувають питання управління фінансовими потоками, що дає можливість підприємству координувати обіг та оптимізувати склад фінансових ресурсів для забезпечення фінансово-господарської діяльності необхідними фінансовими ресурсами з метою досягнення максимальної віддачі від їх використання.
Метою дослідження є саме аналіз системи управління фінансовими потоками підприємств в сучасних умовах господарювання, що дасть змогу визначити перспективні напрями розвитку цієї сфери діяльності.
У загальному значенні під системою управління фінансовими потоками підприємств слід розуміти комплекс методів і засобів управління для організації економічних відносин, на основі яких відбувається рух фінансових потоків, із метою досягнення встановлених цілей [1, с. 65]. Система управління фінансовими потоками є невід'ємною частиною загальної системи управління підприємства.
Система управління передбачає складну організаційну структуру управління, але з позицій системного підходу будь-яке управління може бути представлене у вигляді сукупності цілей і задач, функцій, принципів, механізму, організаційної структури і кадрів, а також технічних засобів [2, с. 47].
Прискорення темпів економічного розвитку, динамічність чинників зовнішнього оточення суб'єктів господарювання детермінували необхідність трансформації системи управління українських підприємств із використанням сучасних підходів. Для ефективного управління корпоративними структурами слід забезпечувати раціональне фінансування їхньої діяльності та розвитку. При цьому виникає потреба в аналізі альтернативних джерел фінансування й виборі серед них оптимальних, з урахуванням потенціалу підприємств. Наголошують також на важливості дотримання співвідношення між джерелами фінансування залежно від їхнього призначення (для фінансування поточних чи капітальних витрат). Йдеться про необхідність фінансування поточних витрат за рахунок поточних надходжень, а капітальних - з джерел розвитку [3, с. 59].
» следующая страница »
1 23 4 5 6