Економіка знань як основа формування інформаційного суспільства

Економіка знань як основа формування інформаційного суспільства

В. М. Пригода

 

У статті розкрито походження і застосування поняття «економіка знань», його внутрішню єдність з поняттями «постіндустріальна економіка» і, зрештою, «інформаційне суспільство».

The birth and using off attainments (or information) economy conception, its natural correlaint with the postindustrial economy conception and the information society conception at the conclu­sion are revealed in the article.

Ключові слова: інформація, знання, економіка, товар і його властивості, постіндустріальне, інфор аційне суспільство.

Вважається, що системна криза радянського суспільства, що спровокувала розпад командно-адміністративної системи і власне СРСР, була спричинена вичерпанням можливостей індустріального розвитку в середині 80-х років минулого століття. Вик­лики нової постіндустріальної епохи виявилися непосильними для командно-адміністра­тивної економіки. Постіндустріальна економіка, або економіка інформаційного суспільства, характеризується значним прискоренням науково-технічного прогресу, по­силенням ролі високотехнологічних галузей, зміни місця і ролі людини в процесі суспільного виробництва і, як наслідок, зміною структури суспільства і способу жит­тя людини, що переходить до майже абсолютної формули: знання — це основне дже­рело і мотив розвитку економіки. Саме такому інформаційному суспільству відповідає економіка знань [3].

Проблеми та перспективи розвитку основних засад нового інформаційного суспільства, постіндустріальної економіки в Україні слід розглядати у взаємозв'язку з вирішенням глобальної задачі — розбудови економіки знань. Серед вчених, які зро­били й роблять значні внески в розвиток теорії «економіки знань», такі вітчизняні дослідники, як В. М. Геєць, В. П. Семиноженко, Д. В. Табачник, Л. І. Федулова, Л. В. Юрковська та ін., російський академік В. Л. Макаров та ін.

Поняття «економіка знань» є одним із найбільш багатогранних, уживаних у різних контекстах і з різними навантаженнями щодо його значення. Розглянемо походжен­ня і застосування терміну.

Категорія «економіка знань» навіть в економічній теорії має не одне значення. Насам­перед, вона містить у собі елементи, що стосуються сектора народного господарства, у яко­му відбувається і виробництво, і обробка знань, і управління ними. Таким цей термін за­кладено випускниками Віденського університету — Й. Шумпетером, Ф. Хаєком та Ф. Махлупом. Але засновником економіки знань як дисципліни вважається Ф. Махлуп, автор книги «Виробництво й поширення знань у США», яка вийшла в 1962 р. Саме він ввів термін «економіка знань», або «економіка, що базується на знаннях», стали розуміти такий тип економіки, у якому знання відіграють вирішальну роль, а про-

дукування знань стає джерелом зростання. У такому значенні термін був популяри­зований ученим США П. Друкером.

Сьогодні продукування знань є основним джерелом зростання економік ринково розвинених країн [2; 3].

Сучасні визначення економіки знань подаються щодо економіки, соціології, політо­логії [3].

В економіці: економіка знань — це економіка, де основною рушійною силою про­гресу є знання, сконцентровані у людському капіталі і оточуючому інформаційному полі. Людина розглядається не тільки як фактор виробництва (праця), але і як його резуль­тат. Процес розвитку такої еконо іки визначається нарощування ожливих ресурсів та запасу інфор аційних ожливостей і фор ування нової оделі потреб людини, яка базується на систе і знань та   асиві інфор аційних ресурсів.

У соціології: еконо іка знань — це еконо іка повсякденної технологічної революції, що визначається постійною трансфор ацією взає овідносин людей у суспільстві на основі з іни технологій, відносин власності та розвитку де ократичних цінностей і знецінення ролі та значення ієрархічних та бюрократичних систе . Піднесення ідеї та реального значення всебічного розвитку індивідуу у, який ає розвинену систе у знань та користується нею як засобо , так і результато праці, як товаро для ринку, так і товаро для споживання одночасно. Са е в цій двоїстості знань людини і поляга­ють основний   еханіз   та рушійна сила розвитку та са ореалізації еконо іки знань.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я