Економіка знань як основа формування інформаційного суспільства

3,9

Навчання й освітні програми

ІКТ вашої організації:

1 = гальмуються і перебувають

далеко за більшістю країн

7 = перебувають серед кращих

у сві і

Інтернет у школах 2,1

Мах.: Фінляндія - 6,6 Міп.: Бангладеш - 1,5 США - 5,7; Росія -

2,1;

Білорусь - 2,6; Ли ва -

2,9; Польща - 3,6.

Доступ до Інтернет в школах

1 = дуже обмежений

7 = широко розповсюджений

6 = більшість дітей широко

використовують і часто

звертаються

Структуру сучасної ринкової економіки складають великі підприємства. Основу ж великого бізнесу України складають сировинні компанії, перш за все нафтогазової ме­талургійної, хімічної галузей. Так, частка гірничо-металургійного комплексу у ВВП країни за останні роки навіть зросла. В зарубіжному рейтингу переважають компанії, пов'язані з електронікою, виробництвом комп'ютерів та програмного забезпечення, телеко-мунікаціями та Інтернет-бізнесом. Щодо рейтингу українських компаній, то лідерами з обсягів валового доходу в останні роки є онополісти — ко панії нафтогазової сфе­ри та металургії. Компанії сировинних галузей, як відомо. Не є наукоємними, вони не проявляють високого, відповідного їх еконо ічно у значенню, попиту на наукові знання та технології.

Для досягнення високого рівня ефективності використання знань потрібна ефек­тивна державна політика фор ування нової еконо іки. В Україні необхідно розв'яза­ти питання етодологічного характеру для переходу до коректних співставлень рівнів науково-технічного розвитку нашої країни і країн ЄС. На даний час на рівні з євро­пейськими можна застосувати менше ніж 30% показників.

Необхідно передбачити детальне вивчення іжнародних стандартів впровадження їх в Україні. Основною для здійснення аналітичних розрахунків на рівні СЄК ООН слу­гують оціночні звіти про ступінь готовності країн, який має такі складові [1]:

— наявність та доступність інформаційно-комунікаційних технологій, а також інфор­маційної інфраструктури та надання ІКТ-послуг;

— наявність регулюючої структури, що сприяє більш ефективному придбанню, ство­ренню та використанню знань та інформації;

— активна роль Уряду у сприянні використанню усіма членами суспільства знань та інфор ації, а також у забезпеченні їх ефективного використання та доступу до них всього населення;

— наявність та ефективне використання наукового потенціалу;

— рівень освіти та підприємницьких здібностей у населення.

Існуюча державна статистика такої інформації не дає. Тому проводити спів ставні з інши-и країна и дослідження і розробляти прогнози розвитку за таких у ов не ожливо.

Основна світова тенденція формування сучасного суспільства — перехід від сиро­винної та індустріальної економіки до економіки знань. Економіка знань не вичерпується лише інфор аційни аспекто , а є якісно нови технологічни рівне господарюван­ня, включаючи діючі продуктивні сили суспільства. В багатьох ринково розвинутих країнах нова економіка забезпечує до 30% зростання ВВП.

Сьогодні інвестиції в знання зростають швидше, ніж вкладення в основні фонди. 90% від кількості знань, якими розпоряджається людство, отримано за останні 30 років, так само як 90% загального числа вчених і інженерів, підготовлених за всю історію цивілізації, — наші сучасники. А це насправді ознаки переходу від економіки, засно­ваної на використанні природних ресурсів, до економіки знань [2].

В Україні, на жаль, цього поки немає. Найбільші національні компанії повинні бу­ти гравцями в економіці знань, налагоджуючи зв'язок виробництва і споживання знань. Ти са и буде забезпечуватися попит на знання. І тут принципова роль дер­жави. Без участі держави попит на знання організувати не вдасться.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 5 67