У сфері макроекономіки, на стику політики й економічної науки, термін «економіка знань» застосовується в загальносвітовому масштабі для позначення суспільства айбутнього, до якого зараз рухається цивілізація ринково розвинених країн. У цьо у контексті тер ін вживається як ціль, якої варто прагнути, щоб збільшити те пи зростання ВВП держави і світової спільноти в ціло у.
Поняття «економіка знань» застосовується у політиці, де позначає сучасну економіку, а, отже, і життя соціуму. Наприклад, відомий британський прем'єр-міністр Т. Блер стверджував: «Економіка знань — це, насправді, вся економіка». Немає, як він вважає, «нової еконо іки», це просто вся еконо іка трансфор ується інфор аційни и технологія и, це еконо ічна революція.
Отже, сьогодні не існує визнаного всіма чіткого визначення економіки знань. Нато ість, у тер іна «еконо іка знань» існують і альтернативи. У соціології частіше використовується тер ін «інфор аційне суспільство», що відображає спільноту людей, які живуть в еконо іці знань. «Еконо іка інфор аційних технологій» — інше визначення сучасної еконо іки. А в ра ках перспективної еконо іки, як альтернативу, ож-на зустріти поняття «креативної економіки» [4].
Деякі експерти вважають, що еконо іка знань — новий етап суспільного розвитку. Ти чи інши способо знання з інюють еконо ічну картину світу. Показовий приклад. Автор електронної гри «Тетріс» отримав за неї особисто 15 тисяч доларів США. Обчислювальний центр, де він працював, за продаж прав на поширення гри одержав 4 млн. доларів США, а фірма «Nintendo» від виготовлення і поширення гри — більше 1 лрд. доларів [2].
В умовах глобалізації, удосконалення систем зв'язку і генерації нових технологій виникає потреба в перегляді старих методів управління і організації. Нові методи знаходять своє вираження в наступному [2]:
Саме з поняттям «економіки знань» тісно пов'язані нові методи управління. Вони називаються методами «управління знаннями», а також інструментами нової «економіки знань». Під терміном «управлінням знаннями» розуміється вміння збирати, структу-рувати, зберігати, розвивати і продавати знання.
У сучасному суспільстві потрібно досягти розуміння того, що сектор знань — машина для вирішення проблем. Потік проблем різноманітний і інтенсивний, тому організація сектора знань повинна бути гнучкою і дина ічною.
Традиційно існує поділ праці між виробниками й споживачами знання за участі посередника. Але виникає нова система, у якій споживач знання бере участь у його створенні. Ринок продуктів (знань) змінюється ринком послуг. А це припускає створення навколо великих компаній численних дрібних інноваційних фірм, які одержують за-овлення від « атеринської ко панії». Так діє більшість світових про ислових гігантів, що вкладають ільярди доларів у дослідження й розробку.
Економіка знань має три принципові особливості. Перша — дискретність знання як продукту. Конкретне знання або створене, або його немає. Не може бути знання як продукту. Конкретне знання або створене, або його немає. Не може бути знання наполовину, або на одну третину. Друга особливість полягає в тому, що знання, коли створені, доступні всім без винятку. І, нарешті, третя особливість знання: за своєю природою — це інфор аційний продукт, а інфор ація після того як її спожили, не зникає, як звичайний атеріальний продукт.
Були сумніви, що ринковий механізм в застосуванні до знання (як дискретного продукту) оже бути настільки ж ефективни , як і у випадку з традиційни и продукта и. Дослідження показують, що основні результати, отри ані для подібних продуктів, при досить загальних і реалістичних у овах виявляються вірни и також і для дискретних продуктів.
Як наслідок другої й третьої особливостей, у ринковій економіці розповсюджувачі знань опиняються, у певному сенсі, в монопольному стані. Яку б ціну вони не призначили на свій продукт, не ожливо реалізувати акси альну кількість «копій знання». В еконо іці знань традиційний ринковий еханіз не ефективний. Ефективність досягається тоді, коли використовуються так звані дискри інаційні ціни, тобто ціни, розраховані на конкретного споживача. Особливо поширені дискримінаційні ціни на ринку статистичної інфор ації і програ ного забезпечення. У традиційній еконо іці дискримінаційні ціни засуджувалися і навіть законодавчо заборонялися («Акт Шер-мана» у США), оскільки вони є засобом отримання надприбутків монополіями.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7