Управління відсотковим ризиком як складова банківського ризик-менеджменту

Причинами появи відсоткового ризику, на нашу думку, є:

— з іна облікової ставки та ставки рефінансування, що є одни з інстру ентів гро­шово-кредитної політики;

— зміна кон'юнктури фінансового ринку;

— невідповідність розподілу в часі грошових потоків по активу та пасиву;

— з іни в структурі активів і пасивів банку, включаючи співвідношення величини кредитів та інвестицій, власних та залучених коштів, активів та пасивів з фіксованою та плаваючою відсотковою ставкою.

Таки   чино ,   ісце та роль відсоткового ризику в систе і банківських ризиків не-ожливо визначити однозначно. Адже даний ризик   ожна віднести як до зовнішніх, тобто до са остійних та незалежних від банку, так і до внутрішніх ризиків.

Майбутні зміни відсоткових ставок можуть спричинити не лише погіршення фінан­сового стану банку, а й його покращення. Саме тому при оцінці та управлінні даним ризико   необхідно враховувати обидві ожливості.

Так, зважаючи на серйозність наслідків відсоткового ризику, процес управління да­ни ризико є необхідною та важливою складовою банківського ризик- енедж ен-ту. Управління відсоткови ризико є дина ічни процесо , адже об'єкти управління в силу специфіки банківської діяльності не є постійни и, а значить потребують без­перервного збалансування, інколи навіть щоденного. Управління відсоткови ризико включає в себе управління як актива и, так і зобов'язання и банку. Особливість да­ного управління полягає в то у, що воно є об ежени , по-перше, ви огою ліквідності та кредитни ризико портфеля активів банку, а по-друге, ціновою конкуренцією з інши и банка и. В свою чергу, управління зобов'язання и є досить складни проце-со внаслідок об еженого вибору та роз іру боргових інстру ентів, які оже банк успішно роз істити серед своїх вкладників та інших кредиторів в будь-який о ент, а також через цінову конкуренцію з інши и банка и та небанківськи и кредитни и установа и за наявні вільні грошові кошти.

У практиці управління використовують такі етоди оцінки відсоткового ризику, як: метод оцінки чуттєвості економічної вартості банку; концепція «розриву» (GAP — аналіз); дюрація, концепції «спреда» та відсоткової маржі.

Сутність етоду оцінки чуттєвості еконо ічної вартості банку полягає у розрахун­ку еконо ічної вартості банку як різниці іж су арною вартістю всіх айбутніх гро­шових потоків по активних та пасивних операціях банку, визначених виходячи з у ов

укладених банком угод. При цьому розрахунок поточної вартості грошових потоків ро­биться на основі використання поточних ринкових відсоткових ставок. Даний метод є менш популярним, але дозволяє отримати узагальнений показник залежності бан­ку від відсоткового ризику.

Концепція «розриву» полягає в аналізі незбалансованості активів та пасивів бан­ку з фіксованою та плаваючою відсотковою ставкою. Основною перевагою даної оцінки є те, що GAP показує відсотковий ризик по окремим термінам погашення і визначає величину змін портфеля, необхідних для проведення хеджування даного ризику. Але, на нашу ду ку, дана етодика ає певні недоліки, зокре а, з іна ставки відсотка впли­ває як на чистий відсотковий дохід, так і на чисту вартість ко панії. По-перше, дана одель не враховує з іни ринкової вартості активів та пасивів, а відповідно, лише ча­стково оже оцінити відсотковий ризик банку. По-друге, розподіл активів та пасивів на групи за тер іна и погашення не враховує розподілу активів та пасивів в середині групи. Крі того, пробле а ще й в то у, що банк постійно створює та вилучає з обігу різно анітні про іжні платежі по різних фінансових активах, які є також чуттєви и до зміни відсоткових ставок. І нарешті, існує пряма залежність між зміною відсоткової ставки та потоко   готівки по фінансових інстру ентах.

Сутність методу дюрації (середньої тривалості платежів) полягає в тому, що вона є пря и показнико чуттєвості до з іни відсоткової ставки або еластичності активу чи пасиву. Інши и слова и, чи довшою є тривалість, ти більш чуттєва ціна активу чи пасиву до з іни ринкової ставки відсотка. Позитивни о енто даного етоду є те, що він дозволяє всесторонньо визначити відсотковий ризик для всього портфеля. Хоча даний метод має також певні недоліки. А саме: банк повинен постійно слідку­вати за тривалістю свого портфеля і коректувати його відповідно до з ін відсоткових ставок іноді кожен тиждень або навіть щоденно, що є   айже не ожливи .

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я