Економічна дипломатія України у регіоні Латинської Америки і Карибського басейну: сфера торговельно-економічного співробітництва
В. Я. Красільчук
Стаття присвячена питанням реалізації нових підходів у діяльності економічної дипломатії України в регіоні Латинської Америки і Карибського басейну, з акцентом на розвиток взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва. Сутність та форми зазначеної реалізації Грунтуються, зокрема, на особистому досвіді роботи автора у дипломатичних установах нашої держави в латиноамериканських країнах.
The article is devoted to the issues of new approaches' implementation concerning activities of Ukraine's economic diplomacy in Latin America and Caribbean countries, emphasizing the mutually beneficial economic and commercial cooperation's development. The main point and shapes of this accomplishment are founded, particularly, on the author's personal work experience in our nation's diplomatic representatives in the countries mentioned above.
Ключові слова: еконо ічна дипло атія України; країни Латинської А ерики і Карибського басейну (ЛАКБ); просування й захист інтересів українських товаровиробників; їхня адаптація до умов роботи на ринках ЛАКБ; використання можливостей СОТ; група ad hoc дипломатичних радників.
Латиноамериканський напрям зовнішньої політики України, її економічна складова, залишається практично не розробленим у вітчизняній науці.
Його дослідження набуло особливої актуальності і ваги в умовах, коли загострення внутрішніх проблем у країні схиляє українців до зневіри у спроможність теперішньої вітчизняної еліти докорінно змінити соціально-економічне становище чи покращити умови за-початкування та ведення бізнесу. Зокрема, коефіцієнт Джині демонструє один з найбільших у Європі рівень майнового розшарування українського суспільства.
Виникає питання: який же ефект маємо від розвитку відносин з країнами географічно віддаленої частини світу, де утримуємо, до речі, п'ять посольств і два консульства? Для порівняння: Румунія має у цьому регіоні дев'ять дипустанов, Польща — одинадцять, РФ — дев'ятнадцять. Добре, Україна «бере» не кількістю, а якістю? То що ж «перепадає» українському громадянину від, наприклад, зростаючих обсягів зовнішньої торгівлі України з латиноамериканськими країнами? Адже за підрахунками автора, здійсненими на основі даних Держкомстату України, за період 2003 — 2008 рр. сумарний товарообіг нашої держави з країнами ЛАКБ збільшився у 2,3 раза, сягнувши 2,4 млрд. дол. США, причому сальдо торговельного балансу для України з негативного стало позитивним. Показово, що обсяг торгівлі між нашою кра ною та Бразилією у 2008 році перетнув позначку в 1 млрд. дол. США.
Мета цієї статті — привернути увагу до необхідності реалізації нових підходів у діяльності економічно дипломаті нашо кра ни на теренах цього динамічного регіону, який має ринок з більш ніж півмільярдним населенням (8 — 9% від загальносвітового), сумарним валовим внутрішнім продуктом майже 2 трлн. Доларів (7 — 8% від світового обсягу) та об'ємом зовнішньої торгівлі понад 600 млрд. дол. США. Спираючись на особистий практичний досвід роботи у кра нах Латинсько Америки та Карибського басейну (Перу, Аргентина та Куба: загалом понад вісім років, із них більше шести — у Посольствах України в Буенос-Айресі та Гавані), зробив би декілька суттєвих застережень. В умовах гло-балізаці підприємці дедалі менше залежать від державних структур, а національна приналежність фірми або виробу постає менш очевидною. Про фінансові ринки й поготів, можна стверджувати як про такі, що повністю втрачають національну ідентифікацію. Фінансовий капітал у міжнародному русі стверджує автономність від промислового та торговельного, постійно породжує не лише нові можливості та форми вкладень в економіку, але й дисбаланси та ризики, зокрема для приймаючо кра ни.
На цьому тлі дипломати (і не лише вітчизняні) не випадково стикаються з доказами недостатності, якщо не ненадійності політико-дипломатичного впливу на розвиток торговельно-економічних зв'язків Укра ни, особливо з державами ЛАКБ. Та чи означає такий підхід формування дипломатичними працівниками групи державних службовців, яка виступає декоративним прикриттям ділового життя, на яке уряди, загалом, та посли, зокрема, можуть впливати лише поверхово, здійснюючи політико-диплома-тичний супровід проектів, ініційованих капіталом?
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8 9