Механіз а и, що сприяють розвиткові торговельно-еконо ічного і науково-технічного співробітництва нашої держави з країна и ЛАКБ, справедливо вважаються двосторонні іжурядові ко ісії з торговельно-еконо ічних питань (з Аргентиною, Бразилією, Перу, Кубою, Мексикою та Чилі). Періодичність проведення чергових засідань ко ісій за період 1995-2009 рр. різниться від одинадцятого (українсько-кубинська) до першого (українсько-чилійська).
Також функціонують торговельно-економічні місії (ТЕМ) у складі Посольств України (в Аргентині, Бразилії, Кубі, Мексиці). Введення посад дипло атичних радників у декількох іністерствах України, призначення на ці посади досвідчених дипло атів оцінюється як позитивний чинник, зокре а у іжвідо чо у погодженні багатьох питань торговельно-еконо ічного й інвестиційного «блоків», оперативне вирішення яких ало б надати не стільки прискорення, скільки виваженості процесові інтегрування нашої країни у світовий економічний простір [4].
Який же коефіцієнт корисної дії? Зокрема, у якому напрямку трансформувати функціонування ТЕМ (не лише у країнах ЛАКБ)? З одного боку, ни и виконується неабиякий обсяг роботи, з іншого — попри окре і винятки — неефективною визнається взає одія іж еконо ічни и та політични и підрозділа и в ра ках українських ЗДУ. Впродовж останніх се и-вось и років и декларує о необхідність створення належної систе и координації зовнішньоеконо ічної діяльності (ЗЕД), дискутує о щодо з істу, фор роботи і звітності ТЕМ, нарешті — стосовно їхньої ожливої ліквідації та формування єдиного апарату економічного радника посольств [5]. Ні з означеної проблематики, ні з формату представництва України при СОТ та забезпечення його адекватного кадрового наповнення Мінеконо іки, МЗС, Мінфін та Мін'юст наразі не внесли на розгляд Уряду узгоджених пропозицій.
Невеликий відступ. «У країні, якою добре управляють, соро ляться бідності. У країні, якою управляють погано, соро ляться багатства», — ця теза Конфуція, якій вже понад 2,5 тисячі років, відо а багатьо . В Україні, як на ене, часто-густо бачи о групи чи окре их індивідуу ів, котрі не соро ляться ні багатства, ні бідності. Очевидно, є й такі, що діють відповідно до з істу вислову відо ого французького дипло ата князя Талейрана: для того щоб ати багато грошей, не треба ати багато розу у, а треба не ати совісті.
Першочергови є питання: як в Україні управляють?
Дійсно, сфера управління, тим більше на макрорівні, здавалося б, навряд чи має прямий та визначальний вплив на розвиток торговельно-економічних зв'язків України з державами ЛАКБ. Однак, в Україні досі не ухвалено стратегію та державну програму розвитку взаємин з цими країнами. Слушним в цих умовах є зауваження про те, що відсутність держпрограми розвитку відносин з країнами ЛАКБ можна розглядати також зі знако плюс, адже, овляв, у нас більшість таких програ з часо стають тягарем, пізніше — джерелом корупції.
У трикутнику — двосторонній політичний діалог — контакти та обмін делегаціями галузевих експертів — візити високого та вищого рівнів — відсутні регулярність, ско-ординованість, його окре і сторони часто розпадаються, контроль за виконання досягнутих до овленостей та внесення, у разі необхідності, скоригованих пропозицій не завжди забезпечують очікуваний кінцевий результат. Щодо галузевих експертів варто внести ясність: коли йдеться про реалізацію інвестиційних проектів, то експертам надається пріоритет у детально у обговоренні таких питань як, наприклад, ожливі схе и фінансування, надання гарантій, хеджування валютних ризиків, визначення вартості кредитних коштів та у ов реалізації конкретного проекту.
«Ланцюжок» концепція — програма — план заходів — контроль за їх виконанням залишається, на ду ку багатьох аналітиків, слабки ісце державного енедж енту. У відносинах іж Україною та країна и ЛАКБ у торговельно-еконо ічній, інвестиційній та науково-технічній сферах цю слабкість, на жаль, не усувають дії української еконо ічної дипло атії, які не спря овуються на досягнення конкретного результату.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9