Еколого-економічний вплив на довкілля використання природних і штучних матеріалів у будівництві

Таким чином, якщо відомі матеріали, що використовуються у будівництві, розмістити у ряд, то найменш радіаційно небезпечними є дерев'яні, найбільш небезпечними - шлаки.

Протягом тривалого часу дерево було найбільш доступним і головним будівельним матеріалом, але запаси деревини в Україні не дуже великі, тому з метою їхнього збереження ведеться планомірна робота щодо скорочення застосування деревини в будівництві. В останні роки бетон, скло, кераміка, полімерні матеріа­ли значною мірою замінили деревину.

Полімерними матеріалами, або пластичними масами, називають матеріали, які містять у своє­му складі високомолекулярні органічні речови­ни - полімери - й на певній стадії виробництва набирають пластичності, яка повністю або част­ково втрачається після отвердіння полімеру. На сьогодні полімерні матеріали широко застосо­вуються в будівництві, а вивченням їх власти­востей займається ряд вчених [5, 6, 7].

Розрізняють пластичні маси прості, що скла­даються лише з полімеру, і складні, до складу яких, крім полімеру, входять й інші компонен­ти: наповнювачі, пластифікатори, стабілізато­ри, затверджувачі, барвники тощо.

Різні компоненти, що вводяться до складу пластичних мас, дають змогу одержувати мате­ріали та вироби з певними властивостями. На­повнювачі, знижуючи витрату полімеру, здешев­люють пластмаси, поліпшуючи одночасно їхню структуру й підвищуючи ряд технічних власти­востей: міцність, твердість, зносостійкість, здатність чинити опір усадці та повзучості, теп­лостійкість. Уведення спеціальних речовин пла­стифікаторів дає змогу поліпшити умови пере­робки полімерних композицій, знизити їхню крихкість та підвищити деформативні власти­вості. Добавки-стабілізатори сприяють трива­лому збереженню пластмас під час експлуатації, запобігаючи ранньому старінню їх під впливом сонячної радіації, кисню повітря, нагрівання та інших несприятливих чинників. Затверджувачі прискорюють процес затвердіння полімерів та утворення просторової тривимірної структури. Забарвлені пластмаси одержують уведенням до їхнього складу пігментів та барвників. Стійкість пластмас проти займання підвищують антипіре­ни. Для створення пористої структури пласт­мас використовують пороутворювачі.

Полімерні будівельні матеріали та вироби класифікують за різними ознаками: за основ­

ним полімером, який входить до їхнього скла­ду, за методом виробництва та областю засто­сування в будівництві та ін.

Полімерні матеріали виробляють із простих хімічних речовин, які виготовляють із такої до­ступної сировини, як нафта, природний газ, ка­м'яне вугілля, некормові відходи сільськогос­подарського виробництва. Полімерні матеріа­ли біологічно стійкі.

Проте, застосовуючи полімерні матеріали, слід враховувати і їхні недоліки, такі як низькі теплостійкість та твердість, високий темпера­турний коефіцієнт розширення, займистість, схильність до старіння, повзучість, холодо-ламкість. При виготовленні та застосуванні в будівництві пластмасових матеріалів, виробів та конструкцій потрібно брати до уваги те, що на стадії виготовлення та застосування деякі з них можуть мати негативний вплив на навко­лишнє середовище. Характер впливу синтетич­них полімерів і пластмас на організм людини визначається їхньою хімічною будовою й фізичними властивостями. Різноманітні пласт­маси і їх низькомолекулярні леткі домішки, впливаючи на організм, можуть викликати будь-які біологічні реакції, у тому числі сенси­білізуючого, мутагенного, канцерогенного та фіброгенного характеру [2, с. 609].

При використанні в будівництві пластмасо­вих віконних і дверних блоків маємо наступні переваги:

- дешевизна; -легкість монтажу;

- підвищена вогнестійкість;

- не потребують додаткової обробки після ви­готовлення й у процесі експлуатації;

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 56 7