Деревину в сучасному будівництві застосовують для виробництва паркету, двірних та віконних коробок, хрестовин, дверного заповнення, вбудованих меблів. Деревину й досі широко використовують для виготовлення шпал, опор під телефонно-телеграфні лінії та як кріпильне риштовання в підземних розробках. Із деревини та відходів її переробки виготовляють фанеру, деревностружкові та дерев-новолокнисті плити, арболіт, декоративні вироби тощо. Крім деревини, у будівництві застосовуються матеріали з нелісової рослинної сировини - очерету, соломи, стеблин соняшника тощо [3, с. 509].
Як природний матеріал деревина має свої недоліки й переваги, які необхідно враховувати при будівництві. У ряді її плюсів - висока міцність, низька звуко- й теплопровідність, висока морозостійкість, легкість в обробці й простота утилізації. Останнє особливо важливе з погляду екології, на додаток до того, що саме по собі дерево - чистий, нешкідливий будівельний матеріал. У будинку з натурального дерева виключно здорове повітря й постійна вологість, що є найбільш сприятливим для здоров'я людини. Дерево є хорошим теплоізоляційним матеріалом, воно надійно зберігає тепло взимку й прохолоду літом. При використанні в будівництві дерев'яних вікон і дверей маємо наступні переваги:
- дерев'яні вікна й двері - це запорука оптимальної вологості, оскільки деревина стабілізує режим вологості краще, ніж інші матеріали;
- не виділяють отруту при пожежі чи спалюванні;
- не електростатичні (не притягують порох);
- легкі в обробці та з точки зору можливості ремонту;
- незамінні в реставраційно-відновлювальних роботах;
- легкість утилізації;
- можливість зміни кольору за бажанням.
Але є у дерева й серйозні мінуси, серед яких важливо відзначити гігроскопічність, тобто здатність віддавати або поглинати вологу з навколишнього повітря. Так, для зниження гігроскопічності застосовують антисептики. Поліпшення властивостей деревини досягається просочуванням її полімерами. При цьому гідро-скопічність і водопоглинання значно зменшуються, така деревина не коробиться, не гниє, легко полірується, має гарний зовнішній вигляд. Головне, щоб просочення були також екологічно чисті.
Різними галузями промисловості виробляються мільйони тонн різних відходів і супутніх продуктів: шлаків, попелу, виносу, шламів глиноземної та хімічної промисловості, бокситових шламів, фосфогіпсів і супутніх продуктів інших виробництв. Усі вони широко використовуються в будівництві, хоч багато з них мають радіоактивність та токсичність.
Радіоактивність (від лат. radio - випромінювання променів та activus - дійовий) - це довільне перетворення нестійких атомних ядер у ядра інших елементів, яке супроводжується випромінюванням часток або квантів.
Радіоактивність мають багато гірських порід, які є вихідними для отримування кам'яних дисперсних матеріалів. У світі для їхнього виробництва видобувається більше 100 млрд т гірських порід. До складу гірських порід входять такі радіоактивні елементи, як радіонукліди, що увійшли до складу гірських порід під час виникнення Землі.
При проникненні в середину організму людини найбільш небезпечними є радіонукліди з а-випромінюванням. Навіть малі дози опромінювання можуть спровокувати ракові захворювання або генетичні порушення, тому необхідно мати уявлення про те, яку радіоактивність мають будівельні матеріали природного або техногенного походження і які заходи необхідно вживати для зниження впливу радіації на людей, що працюють з цими матеріалами і мають контакт з ними протягом своєї життєдіяльності. Основну частину опромінювання населення Землі отримує від природних джерел радіації: космічних променів, гірських порід і природних ресурсів (кам'яного вугілля, фосфатів тощо).
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7