Організація економічного аналізу забезпече
ності банку кадрами — система методів і засобів, що забезпечують оптимальне її функціонування.
Залежно від характеру впливу чинників на ефективність використання трудових ресурсів їх поділяють на первинні, що викликають зміну цих результатів безпосередньо, і похідні - опосередковані, частіше, обумовлені первинними.
Під час аналізу причинно-наслідкових зв' язків змін у складі та динаміці кадрового забезпечення банку виникає необхідність у вимірі цих змін, а отже, і в певному інструментарії для цього. Таким інструментарієм є показники, за допомогою яких аналізуються цифрові дані. Цифрові величини відображають кількісні значення процесів і явищ. Крім того, вони показують вплив факторів на зміну величини кінцевого результату, тобто міру зв' язку між ними. Зважаючи на викладене, розрізняють показники кінцевих результатів і факторні показники.
Специфіка методу дослідження економічного аналізу як науки ґрунтується на загальній теорії наукового пізнання, враховуючи особливість економічної теорії. Метод економічного аналізу спрямований на пізнання внутрішньої природи зміни і розвитку економічних систем за параметрами їх інформаційної моделі.
Характерні ознаки методу економічного аналізу кадрового забезпечення фінансово-кредитних установ такі:
1. Розкладання та деталізація системи даних.
2. Виявлення та визначення у досліджуваній системі взаємозв' язків елементів і причинно-на-слідкових зв' язків зміни їх параметрів.
3. З'ясування міри впливу факторів на зміну параметрів аналізованої системи та визначення їхньої пайової участі у зміні загального результату їх сукупної дії.
Для узагальнення результатів важливим є досягнення точності та неупередженості оцінок [12].
Крім того, невпинно зростає вартість часу, тому зростає і необхідність використання інформаційних систем і технологій, програмних продуктів: ручна обробка інформації не задовольняє вимог сьогодення [11].
Висновки. В економічному аналізі виникає необхідність інтеграції багатьох економічних характеристик в єдине ціле, тобто, на нашу думку, варто побудувати функцію, яка міститиме основні якості всіх параметрів аргументів, тому виникнуть завдання, обернені до завдань прямого факторного аналізу.
З метою дослідження причинно-наслідкових зв' язків слід проводити логіко-інформаційне моделювання економічних явищ і процесів. Це дасть змогу отримати чітке уявлення про досліджуваний об' єкт, кількісно його описати, дати якісну характеристику його внутрішньої структури та зовнішніх зв' язків, розробити економіко-матема-тичну конструкцію досліджуваного об' єкта на підставі визначення й опису його суттєвих характеристик, теоретичного аналізу моделі та їх порівняння з об' єктом, що реально функціонує.
Моделювання факторних систем при цьому повинно грунтуватися на основних критеріях виділення факторів як елементів цих систем: причинності, достатньої специфіки, самостійності існування, облікової можливості. Для формалізації аналітичної моделі вони повинні мати кількісне вираження. А для обробки більшості масивів даних бажано використовувати обчислювальну техніку та прикладне програмне забезпечення з метою підвищення продуктивності роботи аналітичних служб.
» следующая страница »
1 2 3 4 56