Організація біржової торгівлі агропродовольчими ресурсами і вдосконалення механізмів її функціонування
М.В. Мокляк. Полтавська державна аграрна академія.
Contemporary state and actual problems of agricultural products stock exchange trade formation has been looked through. Propositions about agricultural products stock exchange trade optimization had developed.
Постановка проблеми в загальному вигляді. Світовий досвід господарювання у ринкових умовах свідчить, що серед організаційних форм торговельної діяльності одне з основних місць посідає біржова торгівля. За рівнем функціонування біржового ринку у світовій практиці нині визначається стан розвитку ринкової економіки країни. Саме такий організаційно-економічний механізм дає змогу забезпечити гаранто-ваність реалізації договірних зобов'язань учасників торговельних операцій, страхування і перерозподіл ризиків виконання укладених угод, а отже, стабільність виробничої діяльності підприємств.
Переваги біржової торгівлі не потребують доведення. Саме біржі, у силу притаманної їм регулярності здійснення операцій, є постійними місцями проведення торгів, що ґрунтуються на принципах рівноправності учасників і публічності. За умови стабілізації економіки та накопичення досвіду біржі можуть і мають стати повноцінними індикаторами ринкових цін, оскільки саме біржі займають провідну позицію на товари та сировину на основі співвідношень фактичних попиту і пропозиції. Завдяки біржам починають відбуватися процеси самоліквідації тіньового ринку через прозорість товарних потоків. Через біржовий ринок задовольняються потреби держави у продовольстві. Крім того, біржі є центрами експорту деяких видів продовольства та можуть сприяти усуненню деяких демпінгових цін.
Проте попри усі позитивні сторони та беззаперечні аргументи привабливості біржової діяльності з погляду економічних переваг, що випливають з світової практики організації торгівлі, рівень її розвитку в Україні дуже низький, особливо у сфері товарообміну аграрного сектора.
Стан вивчення проблеми. В економічній науці проблематиці розвитку бірж і біржових ринків присвячена значна кількість праць зарубіжних та вітчизняних вчених, але основи цих досліджень були закладені відомими зарубіжними економістами Дж. Гоффманом, Н. Калдором, Дж. Кейнсом, А. Маршаллом. На сучасному етапі дослідженням інструментів біржових ринків і розробкою нових стратегій їх застосування займаються Дж. Макхем, О. Кандінська, Р. Кауфмен, Т. Франческа, Дж. Халл та інші. У нашій країні вивченням цієї проблематики й розробкою необхідних заходів щодо становлення біржової торгівлі агропродо-вольчими ресурсами займаються О. Березін, П. Гайдуцький, Б. Губський, О. Лактіонов, Г. Машлій, Т. Міщук, А. Розгон, П. Саблук, О. Сохацька, М. Солодкий, О. Шпичак та інші.
Разом з тим, все ще недостатньо висвітленими залишаються питання організації й регулювання біржового ринку сільськогосподарської продукції з врахуванням національних особливостей.
Постановка завдання. Метою даної роботи є подальше вивчення та наукове обґрунтування основних аспектів становлення біржової торгівлі агропродовольчими ресурсами, а також підпорядкування проведених досліджень практичному застосуванню при організації даного сегмента ринкової економіки.
Результати досліджень. Згідно Закону України «Про товарну біржу», який був прийнятий у 1991 р., товарна біржа являє собою організацію,
яка об' єднує фізичних та юридичних осіб, що здійснюють виробничу та комерційну діяльність, має за мету надання послуг, виявлення біржових цін, попиту та пропозиції, впорядкування та полегшення товарообороту і пов' язаних з ним торгових операцій [1, с. 19].
Основи біржової діяльності в Україні закладені. Створення і функціонування бірж в Україні розпочалося у 1990 р. Загальна кількість бірж з 1992 до 2003 р. зросла більш ніж у 7 разів (у 2006 р. порівняно з попереднім роком цей показник зменшився на 7,1%). У той же час виникнення і формування агропромислових бірж проходить стабільнішими темпами (за останні 7 років кількість агропромислових бірж є майже незмінною) [5; с. 19].
» следующая страница »
1 23 4 5 6