Організація біржової торгівлі агропродовольчими ресурсами і вдосконалення механізмів її функціонування

Згідно з табл. 1, частка агропродовольства у загальному обсязі біржового обороту становила у середньому 31,2%, а продукції харчової про­мисловості - менш ніж 1%. Проте за межами біржового ринку залишається переважна більшість

Таблиця 1. Обсяги і структура обороту бірж України у 1996-2006 рр. (за[5, с. 35, 7, с. 52]).

 

 

 

Роки

Обсяги біржового обороту

Всього

у тому числі:

агропродовольство

%

продукти харчування

%

1996

1149,2

312,7

27,2

5,5

0,5

1998

13517

83,8

0,6

4,8

0,03

2000

6043,1

54,5

0,9

15,4

0,3

2002

9519,8

6526,1

68,6

39,6

0,4

2004

15673,8

9098,4

58,1

376,3

2,4

2006

18962,1

10568,2

55,7

416,1

2,2

агропродовольчих ресурсів.

Так, якщо на внутрішньому ринку України з уро­жаю 2005 р. станом на 1 січня 2006 р. сільськогос­подарськими підприємствами було реалізовано 8,5 млн. т пшениці, то на біржах САБУ на умовах спот по усіх базисах поставок - лише 815 тис. т, або 9,6%; на умовах форвард - лише 100 тис. т, або 1,2% до усього обсягу реалізації пшениці. Ще мен­ша питома вага біржової торгівлі характерна ринку жита - 7,9% (32 тис. т проти 405 тис. т); по ячменю обсяг продажу зерна на біржах САБУ по спот ста­новить в обсязі реалізації продукції сільськогоспо­дарськими підприємствами до 2,5% (відповідно 83,3 тис. т і 3373 тис. т); по кукурудзі - 85,1 тис. т і 4029,6 тис. т; насіння соняшнику 0,2% (через біржі «пройшло» лише 3,5 тис. т); цукру - 3,2% (9 тис. т проти 297 тис. т). На умовах форварду на біржах САБУ продано лише 5 тис. т жита, 25 тис. т ячме­ню, 21 тис. т насіння соняшнику, цукор взагалі не реалізували на цих умовах. По пшениці у 2005 році проти 2000 року спостерігається суттєве збільшен­ня реалізації на біржовому ринку (в 6,3 разу). Про­те у натуральних обсягах ці величини незначні. Отже, аналіз структури збуту продукції сільськогос­подарськими підприємствами свідчить про незнач­ну участь бірж у цьому процесі [6, с. 32].

Однак за останні роки спостерігається певна по­зитивна тенденція. Так, якщо у 1996 р. на біржово­му ринку було реалізовано лише 0,03% валового обсягу агропродовольства, то у 2006 - вже 10,5%

[5, с. 36].

Процес оптимізації біржової торгівлі, на нашу думку, слід проводити у кілька етапів.

Перший етап має передбачити виконання таких завдань:

- забезпечити учасникам торгів вільний вибір форм торгівлі, видів біржових угод, механізму роз­рахунків згідно з правилами біржової торгівлі;

- розробити та запровадити типові положен­ня сертифікації біржових посередників та аграр­них бірж;

- впроваджувати торгівлю різними видами контрактів для залучення нових учасників торгів та зменшення ризику контрагентів;

- створити систему оперативного моніторингу біржової діяльності, аналізу та прогнозування комерційних процесів;

- надавати клієнтам біржі послуги з безкош­товного арбітражного та іншого правового об­слуговування.

На другому етапі слід забезпечити створен­ня та ефективне функціонування системи стра­хування від фінансового ризику на біржовому ринку сільгосппродукції через купівлю-продаж ф'ючерсних угод та опціонів.

Торгівля ф'ючерсними угодами на світових товарних біржах за одним або кількома видами агропродовольства та наступне запровадження їх на біржах України передбачена протягом тре­тього етапу.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я