Організація біржової торгівлі агропродовольчими ресурсами і вдосконалення механізмів її функціонування

У квітні 1996 р. була створена Національна асоціація бірж України (НАБУ) для сприяння формування ринкових відносин, розвитку біржо­вої торгівлі сільськогосподарською продукцією та іншими біржовими товарами, реалізація прав та інтересів її учасників.

Найбільшими біржами, які обслуговують АПК і входять до складу НАБУ, є Українська аграрна біржа, Чорноморська регіональна товарна біржа, Дніпропетровська аграрна біржа, Одеська аграр­на біржа, товарна біржа агропромислового ком­плексу центральних областей України (м. Чер­каси) [4, с. 23]. Загалом, аналізуючи територі­альний аспект національного агропродовольчо-го ринку, слід зауважити, що хоча біржова діяльність поширена на всі регіони України, мож­на простежити певну концентрацію її у таких ре­гіонах, як АР Крим, Донецька, Дніпропетровсь­ка, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області та м. Київ.

Діяльність організованого біржового ринку продовольства має забезпечити:

- налагодження та закріплення зв' язків між виробниками та споживачами агропромислової продукції за рахунок надання їм можливостей застрахувати себе від зміни рівня цін;

- скорочення витрат обігу підприємств - ви­робників, пов' язаних зі збутом сільськогоспо­дарської продукції;

- розвиток грошових відносин у сфері АПК та залучення кредиторів для додаткового вигідного і водночас паритетного фінансування;

- взаємозв' язок бірж, обмін інформацією та координацією торгів у режимі реального часу з врахуванням регіональних особливостей та спец­іалізації виробництва агропродовольства та про­дуктів харчування;

- створення гарантійного та фінансового ме­ханізму зацікавленості учасників біржового аг­ропродовольчого ринку;

- участь держави у створенні, функціонуванні та розвитку біржового ринку через відповідні структурні підрозділи Міністерства аграрної по­літики.

Однією з особливостей українського біржово­го ринку (на нашу думку - негативною) є значна, практично необґрунтована, кількість бірж. Так, станом на 1 січня 2006 р. в Україні нараховува­лось 467 бірж (у тому числі товарних і товарно-сировинних - 258, агропромислових - 29 ), тоді як в усіх країнах з розвинутою ринковою еконо­мікою разом узятих - близько 60 [6, с. 31]. Це свідчить, що у нашій країні фактично відбувається розпорошення біржового попиту і пропозиції, що не завжди дає змогу отримувати повну та реаль­но-об'єктивну інформацію операторам ринку. По­над 40% зареєстрованих бірж (у тому числі трети­на агропромислових бірж) фактично не діють. Ефективність діючих порівняно низька. Так, зок­рема у 2005 р. у розрахунку на 1 біржу було про­ведено у середньому 115 торгів, на кожному з яких укладено близько 6 угод. Середній обсяг однієї укладеної угоди склав 114,5 тис. грн. [2, с. 210] Коефіцієнт ліквідності українських бірж зріс лише за останні 4 роки і становить на даний момент близько 50%, що свідчить про перебування націо­нального біржового ринку на стадії становлення. У цьому контексті діяльність агропромислових бірж є більш ефективною.

Крім того, переважна більшість діючих бірж часто проводить торги з далеко не біржовими то­варами, не кажучи про те, що вони є біржами ре­ального товару Ф'ючерсні контракти займають незначну частку (менше 0,1%) у загальній кількості укладених протягом 2001-2006 рр. угод з агро-продовольством, у той час як у країнах з розви­нутою ринковою економікою біржі займаються в основному угодами на визначений термін (частка ф'ючерсної торгівлі ще у кінці 90-тих років ХХ ст. становила близько 50%) [5, с. 21]. У зв'язку з цим в Україні фактично ігнорується основне при­значення біржі - організація та підтримка велико-оптового товарного ринку, що призводить до низь­кої ефективності їх роботи.

Незважаючи на те, що біржовий ринок України вже пройшов стадію становлення, сучасна вільна ринкова торгівля агропродовольством не відпові­дає можливостям промисловості та потребам АПК. Це підтверджують дані табл. 1.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 34 5 6