I Визначити терміни: людина, індивід, громадянин, особа, особистість, індивідуалізм, емпіризм, етатизм, лібералізм.
Усне опитування
1. Державно-правова думка в Німеччині, її зв'язок з філософією права.
2. Основні положення історичної школи права.
3. Основні положення лібералізму про державу та право.
Дослідницьке завдання
Як представники утилітаризму (І. Бентам, Дж-С. Мілль) визначали соціальну роль держави та законодавства?
Теми рефератів
4. Англійський лібералізм ХІХ ст.
5. Французький лібералізм ХІХ ст.
На розвиток політико-правової думки Німеччини значно вплинули ідеологія Просвітництва, а потім Велика Французька революція. Система ідеологічних поглядів Просвітництва та гасла революції знайшли численних прихильників у феодальній Німеччині (ідеї рівності, розкріпачення селян, удосконалення державного устрою та правової системи).
У процесі підготовки першого питання слід звернути увагу на те, що праці юриста-теоретика XVII ст. С. Пуфендорфа містили положення природної теорії права (''Вступ до загальної юриспруденції'', ''Про право природи та народів'', ''Про обов'язки людини й громадянина відповідно до природного права''). До цього напрямку належить і науковий доробок В. Фон Гумбольдта (1767-1835).
Нові буржуазні ідеологічні установки містила політико-правова концепція німецького філософа І. Канта (''Ідеї загальної історії під космополітичним кутом зору'', ''До вічного миру'', ''Метафізичні засади вчення про право''). Слід акцентувати увагу на таких моментах вчення І. Канта: в основу його державно-правової теорії покладена етика (людина - суб'єкт моральної свідомості, моральний закон (''категоричний імператив'') є обов'язковим для виконання); походження держави є актом договору між людьми, її функціонування має відбуватися в межах права, на основі принципу розподілу влад. Необхідно звернути увагу на своєрідний підхід І. Канта до форм правління (абсолютизм, аристократія, демократія) та його теорію правової держави.
Далі слід охарактеризувати державно-правове вчення за Й.-Г. Фіхте (1762-1814), в основі якого - філософія суб'єктивного ідеалізму. Необхідність у правових настановах диктується самосвідомістю, а право виводиться з ''чистих форм розуму''. Базою права є взаємне визнання індивідами особистої свободи кожного з них. Для досягнення стабільності в державі необхідні три типи суспільних відносин: договір про власність, договір про захист; договір про об'єднання. У праці ''Замкнена торгова держава'' Фіхте запропонував проект держави з надмірною етатизацією (одержавленням) усіх сфер суспільного життя. Держава контролює всі сфери життєдіяльності: виробництво, ціни, торгівлю, майновий стан і відносини, особисте життя людей. В ''ідеальній державі'' Фіхте існує замкнена торгова система, грошові одиниці мають право обігу лише на внутрішньому ринку.
Найбільш ґрунтовну спробу наукового аналізу й пізнання сутності права та держави було зроблено Г. Гегелем (1770-1831). Гегель пов'язав право, мораль та моральність. Право є буттям свободи. Відповідно до трьох основних ступенів і форм категоризації понять ''свобода'' і ''право''. ''Філософія права'' поділяється на три частини: ''Абстрактне право'', ''Мораль'', ''Моральність''. Абстрактне право, за Гегелем, - це усвідомлення правоздатності, чиста можливість усіх наступних, кон - кретніших визначень права та свободи; на рівні моралі набувають значення самовизначення свободи, мотивів, намірів і мети суб'єктів; розвиток моральності дозволяє людині володіти абсолютним правом визначати, що є правом і обов'язком.
Історична школа є особливим напрямком у правовій думці, вона виникла в Німеччині (наприкінці ХУІІІ ст.). Основна ідея пов'язана з розглядом права як історичного явища. Студенти мають звернути увагу на такі положення представників історичної школи права: народ, ''дух народу'' є визначальним у правотворчих процесах; право є витвором суспільства, як мова та звичаї; позитивне право (закони) лише доповнюють звичаєве право.
» следующая страница »
1 ... 13 14 15 16 17 1819 20 21 22 23 ... 31