- Великі затрати місцевих бюджетів зі справляння місцевих податків і зборів, що ледве покриваються надходженнями цих платежів о бюджету;
- Надходження від місцевих податків і зборів, хоча і незначні, автоматично сприяють зменшенню в наступному бюджетному році нормативів відрахування від загальнодержавних податків і зборів, тому, відповідно, не стимулюють роботу місцевих органів влади в цьому напрямку.
На даний момент необхідною є зміна ставлення до місцевих податків і зборів. Вони не мають розглядатися як другорядні податки в складі системи оподаткування. До місцевих повинні належати деякі загальнодержавні податки з тих, що традиційно надходять до місцевих бюджетів. Це, зокрема, прибутковий податок з громадян, плата за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на промисел, ресурсні платежі, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, надходження від збору за забруднення навколишнього середовища.
До переліку місцевих податків і зборів треба додати й такі, що з огляду на світовий досвід, найпридатніші для місцевого оподаткування. Це податок на нерухомість, податок на спадщину, дарування, податок на майно підприємств, організацій та фізичних осіб. Ці податки дозволять перерозподіляти кошти, встановлюючи залежність між обсягами місцевих бюджетів і результатами господарювання підприємств, рівнем оплати праці працівників, ступенем розвитку ринку нерухомості, ефективного використання суб'єктами господарювання майна тощо. Таке становище змусить органи місцевого самоврядування активніше вирішувати проблеми зайнятості, створювати сприятливі умови для розвитку підприємництва, зокрема, середнього та малого бізнесу.
Велика кількість податків та численних позабюджетних фондів цільового призначення істотно ускладнює сплату податків і зборів, контроль за їх сплатою. Також негативним чинником є й те, що становлення системи місцевого оподаткування відбувається надто повільними темпами. На сьогоднішній день діюча система місцевого оподаткування як засіб податкової політики держави потребує вдосконалення. У першу чергу докорінного оновлення потребує правова база, яка регламентує місцеві податки і збори. Одним із шляхів вдосконалення системи оподаткування в цілому та системи місцевого оподаткування є прийняття податкового кодексу україни. В проекті податкового кодексу україни у розділі xvii переглянуті види місцевих податків і зборів.
На динаміку, структуру й географію надходжень впливає багато факторів. Насамперед - регіональна структура економіки, розміщення продуктивних сил, фінансовий стан підприємств, розвиток побутової інфраструктури населених пунктів і, зокрема, наявність курортних зон тощо. Крім того, обсяги надходжень місцевих податків і зборів визначають зусилля місцевої влади, спрямовані на створення необхідних умов для підприємництва, у т.ч. Для торгівлі, а також діяльність місцевих податкових органів із мобілізації доходів.
Висновок. Отже, місцеві податки і збори потребують як теоретичного обґрунтування, так і практичного впровадження. Вони повинні стати надійним інструментом регулювання економічного розвитку територій і головним атрибутом місцевого самоврядування, як це відбувається в розвинених країнах.
Література
1. Декрет кабінету міністрів україни "про місцеві податки і збори" від 20 травня 1993 р. № 56-93 // www.minfin.gov.ua.
2. Закон україни "про внесення змін до декрету кабінету міністрів україни "про місцеві податки і збори" від 20 березня 2003 року // www.rada.gov.ua.
3. Матеріали офіційного сайту державної податкової адміністрації україни // http://www.sta.gov.ua.
» следующая страница »
1 ... 287 288 289 290 291 292293