В статті проаналізований наявний стан місцевого оподаткування, розглянуті актуальні проблеми і перспективи розвитку.
Актуальність дослідження. Для місцевих фінансів україни в даний час характерною є слабкість дохідної бази місцевих бюджетів, а також наявність суттєвих проблем, які гальмують її нарощування. Саме тому нагальною є проблема визначення шляхів подальшого розвитку системи місцевого оподаткування.
Аналіз останніх публікацій. Питання, пов'язані з місцевим оподаткуванням досліджували відомі вітчизняні вчені-економісти, зокрема: в. Вишневський, в. Кравченко, і. Назаркевич, в. Письменний, о. Піхоцька, в. Слав'юк, л.о. терещенко, в. Федосов та інші.
Об'єктом дослідження даної роботи є система місцевого оподаткування, її правове забезпечення, а також діяльність місцевих органів влади із справляння місцевих податків і зборів.
Мета роботи. Проаналізувати ситуацію, що склалась на сьогодні в україні у системі місцевих податків і зборів, а також розглянути перспективи її розвитку.
Виклад основного матеріалу. Як переконує досвід розвинених країн, фінансові проблеми регіонів розв'язуються через надання місцевим органам влади стабільно закріплених дохідних джерел, розширення сфери місцевого оподаткування та реформування всієї системи міжбюджетних відносин у країні. Адже нестабільність дохідної бази місцевих бюджетів, відсутність ефективного механізму міжрегіонального перерозподілу державних доходів негативно позначаються на розвитку регіонів.
Місцеві податки і збори виступають основою фінансової автономії та рушійною силою економічного розвитку регіону. Але в україні їх питома вага становить 2-3 %. Для порівняння, у розвинених країнах зарубіжжя цей показник змінюється від 20 % до 70 % (у таких європейських країнах як данія, іспанія, норвегія, швеція, фінляндія, швейцарія - більш як 40 %) [4].
Всі місцеві податки в зарубіжних країнах, як правило, поділяють на чотири групи:
1) Власні місцеві податки встановлюються місцевими органами самоврядування і справляються лише на території місцевого союзу. До них належать як прямі, так і непрямі податки: особисті прибуткові, податки на прибуток корпорацій, майнові, земельні, промислові, на автомобілі, на професії, місцеві акцизи, на покупки тощо. Найбільше фіскальне значення мають податки на доходи (громадян та підприємств) і майнові.
2) Надбавки до державних податків на користь місцевих бюджетів. Крім того, до даної групи належать відрахування від загальнодержавних податків, які залишаються в доходах місцевих бюджетів. Розміри відрахувань, а також граничні рівні надбавок визначаються центральним урядом.
3) Податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються місцевими властями (за користування електроенергією, газом, водопроводом, каналізацією, послугами зв'язку, автостоянками, за видачу різного роду документів органами місцевої влади).
4) Податки, які відображають політику місцевих властей, головним чином, це екологічні податки, значної фіскальної ролі вони не відіграють, проте сприяють охороні навколишнього середовища і економному використанню обмежених природних ресурсів. Характерними рисами сучасних місцевих податків зарубіжних країн є їх множинність, регресивність, широке охоплення платників. Загальна кількість місцевих податків в окремих країнах досить значна і відповідно суттєва роль місцевих податків у формуванні доходів місцевих бюджетів.
У різних країнах існує неоднакова кількість місцевих податків і зборів. Так, у великій британії функціонує лише один місцевий податок, який справляється з нерухомого майна. В японії є три основні місцеві податки, а саме: підприємницький податок, який справляється з прибутку; корпоративний муніципальний податок; зрівняльний податок, що є фіксованою сумою податку, розмір якої не залежить від розміру капіталу юридичної особи та чисельності працюючих. Найбільшу кількість місцевих податків запроваджено у бельгії - 100, в італії - 70, у франції - понад 50 [3].
» следующая страница »
1 ... 285 286 287 288 289 290291 292 293