Отже, виробництво в межах суспільства постає як єдність матеріального і нематеріального виробництва. При цьому матеріальне виробництво є основою не лише матеріального і нематеріального виробництва, а й усього життя суспільства завдяки таким його особливостям:
— у процесі матеріального виробництва людина створює необхідні їй засоби існування — засоби праці і предмети особистого споживання, що забезпечує умови її життя;
— виробництво засобів існування, насамперед засобів праці, є першим історичним актом людини, який вирізнив її серед інших живих істот;
— завдяки матеріальному виробництву створюються матеріальні умови для здійснення людиною своєї діяльності за межами матеріального виробництва. Тобто виробництво матеріальних благ є основою для інших видів людської діяльності у сферах науки, освіти, охорони здоров'я, культури, політики, ідеології тощо;
— пізнаючи у процесі діяльності навколишній предметний світ, себе та свою діяльність, людина змінюється, розвивається. Тому матеріальне виробництво є не лише основою життя, а й основою розвитку людського суспільства.
Безперервність споживання продуктів виробництва як одна з умов життя і діяльності людей породжує необхідність постійного поновлення виробництва, тобто його відтворення. Внутрішню структуру виробництва з погляду його відтворення становлять процеси безпосередньо (власне) виробництва, розподілу, обміну та споживання благ. Вони є функціонально особливими фазами цілісного процесу відтворення.
Безпосередньо (власне) виробництво. За змістом і функцією воно є процесом створення благ з метою задоволення потреб людини і суспільства внаслідок їх споживання, оскільки виробництво заради виробництва втрачає сенс. Споживання створює мету виробництва, є його рушійним мотивом, обумовлює обсяг, структуру та якість створюваного продукту. Отже, власне виробництво є вихідною, а споживання — кінцевою фазою руху благ у суспільному відтворенні, зв'язок між якими опосередковується фазами розподілу та обміну продуктів виробництва.
Розподіл. Його зміст і функція полягають у розподілі засобів виробництва у суспільстві як об'єктів належності (власності) певним індивідам, групам чи суспільству та у розподілі засобів виробництва і робочої сили за галузями і сферами суспільного виробництва. Ці дві складові розподілу входять до змісту фази безпосередньо виробництва, оскільки його передумовою є власність на засоби виробництва та розподіл речового і особистісного факторів виробництва за галузями економіки. Водночас розподілом охоплюються і предмети особистого споживання після їх створення в межах фази безпосередньо виробництва. Ці складові розподілу є власне розподілом як відносно самостійна фаза процесу відтворення. Загальною функцією розподілу є визначення частки різних індивідів, яка їм припадає у виробленому суспільному продукті.
Розподіл суспільного продукту між індивідами залежить насамперед від власності на засоби виробництва: саме належність певній особі певних факторів виробництва зумовлює належність їй продукту виробництва. Проте це не свідчить про пасивність розподілу щодо виробництва, яке суттєво залежить від принципів і методів розподілу. Так, принцип зрівняльного розподілу зумовлює застій виробництва і споживання, не забезпечує соціальної справедливості, не стимулює розвиток виробництва.
Обмін. Зміст обміну, як і розподілу, становить єдність двох органічно пов'язаних, але різних за функціями складових. Першою його складовою є обмін діяльністю і здібностями між працівниками, пов'язаними виконанням послідовних функцій, та обмін продуктами їх діяльності у процесі власне виробництва. Ця складова обміну належить до фази безпосередньо виробництва. Інша складова обміну — обмін продуктами особистого споживання, які після їх створення залишають фазу безпосередньо виробництва. Належить вона до стадії руху продукту поза сферою виробництва, утворюючи зміст фази власне обміну в суспільному відтворенні. Загальною функцією фази обміну є доведення, згідно з розподілом, часток суспільного продукту до власників факторів виробництва, інших індивідів суспільства та його інститутів. Обмін, як і розподіл, перебуває у зворотному зв'язку з виробництвом: прискорює або сповільнює рух товарів та послуг і тому стимулює або гальмує розвиток виробництва.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 ... 452