Політична економія

Рис. 1.2. «Дерево потреб-

Для реалізації поставлених цілей необхідні відповідні засоби і практична діяльність людей, обумовлена їх потребами та інтересами. Саме економічні потреби та інтереси є головними рушійними сила­ми розвитку суспільства. Його прогрес безпосередньо залежить від того, наскільки цілі діяльності людей враховують нові потреби сус­пільства. Якщо цілі відірвані від реального змісту цих потреб, то зо­рієнтована на них практична діяльність стає даремним витрачанням людських сил. Отже, вихідним пунктом розвитку виробництва є но­ві потреби, які постійно виникають у всіх сферах життя суспільства.

У своєму розвитку потреби долають стадії зародження, інтен­сивного розвитку, стабілізації та згасання. На останній стадії потреба перестає бути рушійною силою розвитку виробництва. Натомість постають нові, складніші потреби, які вимагають задо­волення. Цей процес їх розвитку знаходить свій вияв у законі під­несення потреб, зміст якого полягає у стійкому, суперечливому зв'язку між потребами та виробництвом, а функція — в облагоро­джуванні існуючих та виникненні нових потреб через розвиток ви­робництва. Потреби є спонукальним мотивом розвитку виробниц­тва, а розвиток виробництва — засобом не лише задоволення існу­ючих потреб, а і їх розвитку. Закон піднесення потреб виявляється у зміні та розгалуженні кількісної та якісної структури системи потреб, набутті більшої ваги духовних і соціальних потреб, обла- городженні, окультуренні потреб фізичних.

Основою зростаючого впливу потреб на розвиток виробництва є підвищення ролі творчої праці та гуманізація виробництва як ознак постіндустріального суспільства.

Гуманізація (лат. humanus — людяний, людський) виробництва — набут­тя виробництвом матеріально-технічних, організаційно-економічних та соціальних умов виробничої діяльності як творчої самореалізації людини.

Її основа полягає у зміні змісту та умов праці, насамперед її інтелектуалізації, поліпшенні екології довкілля, що безпосеред­ньо пов'язане з удосконаленням техніки і технології виробниц­тва. У свою чергу зростаюча інтелектуалізація праці, впливаючи на формування потреб виробника, ставить відповідні вимоги до виробництва. Схематично особливості цього процесу подано на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Вплив потреб на виробництво

Зворотний вплив виробництва на потреби виявляється у таких аспектах:

—               виробництво викликає у людей потребу, предметом якої є створений продукт;

—              задовольняючи потребу, виробництво забезпечує безперер­вність процесу відтворення;

—              розширення змісту праці збагачує і потреби, створює люди­ну, здатну сприймати нові продукти виробництва;

—               виробництво організовує потреби і здібності індивідів, роз­криває можливості для їх самореалізації у сферах матеріального і духовного виробництва.

Науковий аналіз структури системи потреб, їх ранжування за важливістю і строками задоволення є основою управління еконо­мікою, визначення пріоритетів у розвитку суспільного виробниц­тва, цілей економічної та соціальної політики держави.

Сутність економічних інтересів. Якщо мета узгоджується з потребою, тоді діяльність стає цілеспрямованою, а сама потреба перетворюється на стійкий усвідомлений інтерес. Тобто як спо­нукальний мотив виробництва економічні потреби виявляють се­бе через економічні інтереси. У своєму підпорядкуванні потреби є основою інтересів, а інтереси — формою виявлення потреб.

Інтереси — ставлення людей до економічних благ, відносин між собою у

процесі привласнення благ.

Цим зумовлюється об'єктивна, матеріальна природа еконо­мічних інтересів. Йдеться про те, що інтереси незалежно від рівня їх усвідомленості є економічним, а не психологічним явищем.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 8 9 10 11 12 1314 15 16 17 18  ... 452