Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

зберіганні, транспортуванні та експлуатації.

14

Економічні показники встановлюють величину витрат, необхідних для заходів, спрямованих на поліпшення якості продукції: со­бівартість, прибуток, ціна, рентабельність.

Показник безпеки характеризує ті властивості виробу, які га­рантують безпеку людини та інших об’єктів на всіх режимах його експлуатації, при обслуговуванні, транспортуванні і зберіганні.

Методи визначення показників якості продукції поділяють на дві групи [105]:

1)       за способами отримання інформації (вимірювальний,

реєстраційний, органолептичний, розрахунковий);

2)                    за джерелами отримання інформації (експертний, со­ціологічний, традиційний).

Показники якості продукції встановлюються: при вимірю­вальному методі — на основі технічних засобів вимірювань; при реєстраційному — на основі спостережень і підрахунку числа певних подій, предметів або витрат; при органолептичному — на основі інформації, одержаної в результаті аналізу сприйняття органів відчуття; при розрахунковому — на основі використання теоретичних і емпіричних залежностей показників якості про­дукції від її параметрів; при експертному — на основі рішення, яке приймає група спеціалістів-експертів; при соціологічному — на основі збору і аналізу думок фактичних або можливих споживачів продукції; при традиційному — на основі рішення, що приймається спеціалізованими експертними службами або розрахунковими підрозділами.

Крім розглянутих методів, застосовують статистичні методи оцінки якості виробів, які ґрунтуються на методах математичної статистики. Необхідність їх використання пояснюється тим, що зазвичай значення показників якості є випадковими величинами. З використанням статистичних методів для оцінки показників якості продукції можливе розв’язання таких завдань:

>  визначення законів їх розподілу;

>               встановлення надійних меж і інтервалів для параметрів розподілу показника якості, який оцінюється;

>              співставлення середніх значень досліджуваного показника якості для двох або кількох сукупностей одиниць продукції

з               метою виявлення їх випадкової чи закономірної від­мінності;

> порівняння дисперсій досліджуваного показника якості для

двох або кількох сукупностей одиниць продукції з тією метою;

>              розрахунок коефіцієнта кореляції (ймовірного зв’язку) між двома показниками якості;

>  визначення параметрів залежності досліджуваного показника

якості від інших числових характеристик чинників, що, в свою чергу, впливають на нього;

>             виявлення впливу досліджуваних чинників на зміну показника якості, який оцінюється.

На особливу увагу заслуговує так звана оптимізація значень показників якості продукції. Оптимальними вважають такі значення показників якості продукції, за яких досягають або найбільшого ефекту від експлуатації чи споживання продукції при заданих витратах на її створення і експлуатацію чи споживання, або заданого ефекту при найменших затратах, або найбільшого відношення ефекту до затрат. Критерії оптимізації інколи називають цільовою функцією.

Якщо ж не встановлено критерію оптимізації і не вказано обмежень, то поняття оптимальних значень показників якості продукції втрачає будь-який сенс. А це означає, що поліпшення значень показників якості повинно здійснюватись таким чином, щоб їх сумісний ефект набував би найліпшого значення при заданих затратах. Тому вислів “максимальний рівень якості продукції при мінімальних затратах” є безглуздим.

 

« Содержание


 ...  9  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я