Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

де: Е — сумарний корисний річний ефект від експлуатації чи споживання продукції в натуральних одиницях;

З_с — сумарні капітальні (разові) витрати на створення продукції, грн.;

З_е — сумарні експлуатаційні (поточні) витрати, грн.; p(t) — поправочний коефіцієнт, що залежить від терміну служби виробу, t років.

Розрахунок інтегрального показника за формулами (1.8—1.9) можливий при таких допущеннях:

1)             щорічний ефект від експлуатації (споживання) продукції та щорічні економічні витрати з року в рік залишаються одна­ковими (const);

2)  термін служби становить ціле число років.

Коли неможливо визначити головний показник і встановити залежність його від вихідних показників якості продукції, то використовують середні зважені арифметичні і геометричні по­казники. Середній зважений арифметичний показник якості продукції визначається таким чином [105]:

Q = Х

m P ■            <^1Л0>

(Q )^Гг >

г=1

^в= Е т (вії;                                                      (і.іі)

І=1

Середній зважений геометричний показник якості продукції визначається [105]:

V    = П (Р )^{т (}•(1.12)

І=1

V    = П (я)""'                                           (1.13)

І=1

де: Р. — значення і-го показника якості оцінюваної продукції;

—               відносний і-ий показник якості, що розраховується за формулами (1.5—1.6);

т_і(д) — параметр вагомості і-го показника, який входить до узагальненого показника (д);

т₍₍) — параметр вагомості і-го показника, який входить до узагальненого показника (V);

і=1, 2,...,п — число показників, які складають середній зважений показник.

У тому випадку, коли параметри вагомості задовольняють

П

умови ^ т_і = 1, вони можуть бути названі коефіцієнтами

і=1

вагомості показника якості продукції. Параметри вагомості в формулах (1.10—1.13) визначають методами вартісних регресійних залежностей, граничних і номінальних значень, еквівалентних співвідношень, експертним методом. Від нормування параметрів вагомості не залежить прийняття рішення про рівень якості оцінюваної продукції (тобто результат оцінки).

Змішаний метод оцінки рівня якості продукції застосовують у тих випадках, коли сукупність одиничних показників якості є досить великою і аналіз значень кожного показника диференційованим методом не дозволяє отримати узагальнені висновки; коли уза­гальнений показник якості в комплексному методі не досить повно враховує всі суттєві властивості продукції і не дає змоги зробити висновки щодо деяких певних груп властивостей. Цей метод базується на одночасному використанні одиничних і комплексних (групових) показників якості. При змішаному методі оцінки рівня якості продукції слід виконати такі операції: частину одиничних показників об’єднати в групи і для кожної групи визначити відповідний комплексний (груповий) показник. Окремі, як правило, важливі показники допускається не об’єднувати в групи, а прийняти їх при подальшому аналізі як одиничні; на основі одержаної сукупності комплексних і одиничних показників оцінити рівень якості продукції диференційованим методом. Для оцінки рівня якості різноманітної продукції використовуються індекси якості дефектності.

Індекс якості І_як — це комплексний показник якості різновидної продукції, випущеної за розглянутий період часу, рівний се­редньому зваженому з відносних значень показників якості цієї продукції [105]:

І,, =(ІР&] /к,д ,                                                    (1.14)

де: ^ — число різних видів продукції;

К. — комплексний показник якості і-го виду продукції за період, що розглядається;

К_д — відповідний базовий показник; р_і — коефіцієнт вагомості даного виду продукції, який розраховується за формулою:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 7 8 9 10 11 1213 14 15 16 17  ... 148