Основи менеджменту. Практикум

Тема 7 Основи делегування

План заняття 1.  Управління за допомогою делегування.

2.    Що можна і що не можна делегувати.

3.Правила та ефективний контроль делегування.

4.         Тест «Як ви справляєтесь з делегуванням?» Методичні рекомендації

Керівництво та делегування - синоніми. Керівник, що не вміє і не бажає користуватися методами делегування, - несправжній керівник. Поки він не навчиться максимально використовувати можливості своїх підлеглих, над ним буде постійно висіти загроза розвалу роботи.

1.    Управління за допомогою делегування

Ефективність керівництва визначається не тільки особистими зусиллями керівника, а й зусиллями всіх членів робочої групи. Якщо керівник відповідає лише за декількох працівників, за допомогою неймовірних зусиль йому, можливо, вдасться виконати роботу всієї групи. Проте коли керівник відповідає за досить велику організа­цію, він не зможе ефективно керувати, намагаючись виконати всю роботу колективу.

Для керівника головне не самому виконати роботу, а змусити інших зробити це. Менеджер повинен бути лідером, що віддає розпорядження та вказує на загальний напрямок, а не «батьком рідним», який рятує своїх підлеглих від роботи.

Завдання керівника вкрай просте - розбити таке туманне та абстрактне поняття як «робота фірми» на множину дрібних зав­дань і розподілити їх між співробітниками, тобто делегувати по­вноваження.

Від делегування залежить успіх керівника. Керівники, які мо­жуть ефективно управляти групою інших керівників, де кожен несе персональну відповідальність за один із аспектів роботи ко­лективу, стверджують, що вони готові до тісного співробітництва, що часто призводить у подальшому до отримання великих посад, окладів та інших принад ділового життя.

Керівник не може зробити все. Не має значення, наскільки ке­рівник добре працює, однак він особисто не в силах вирішити цілу низку завдань, які стоять перед організацією. Спробувавши це, він тільки може зіпсувати здоров’я.

Робота керівника полягає в концентрації своїх зусиль на тому, що може виконати він і не може виконати його персонал. Саме з цієї причини йому виплачують великі гроші - за те, що він керів­ник, а не програміст, не рахівник і не персонал, який обслуговує замовників. Керівнику потрібно виконувати свою роботу і надати можливість співробітникам виконувати свою.

Делегування сильніше залучає працівників до життя організації. Коли керівник покладає на працівників відповідальність і пере­дає їм повноваження для виконання завдань (неважливо, індиві­дуальних чи групових), вони відповідають йому тим, що намага­ються взяти більш активну участь у житті організації. Замість того, щоб бути простими гвинтиками, що не мають ні прав, ні відпові­дальності, вони прагнуть до успіху в роботі свого підрозділу і всієї організації.

Делегування дозволяє працівникам розвиватися. Якщо керівник сам приймає всі рішення, видає ідеї, його працівники ніколи не на­вчаться проявляти ініціативу і нести відповідальність за доведення завдань до успішного завершення. А якщо вони цьому не навчать­ся, то керівникові доведеться продовжувати робити це завжди.

Чому ж делегування - таке важке завдання для керівника? Журнал «Капитал» [6] виділяє такі п’ять причин, за якими керів­ники не зважуються передавати свої повноваження підлеглим.

1.  Недовіра до підлеглих. Якщо не давати підлеглим само­стійно приймати рішення, вони із задоволенням підуть назустріч

керівникові: будуть з ним радитись з кожного приводу, стараю­чись уникнути відповідальності.

2.  «Я зроблю це краще» - вигукує про себе керівник та само­віддано виконує роботу одного з підлеглих. Але навіть якщо він бездоганно впорається із завданням, то не встигне розібратися з іншими своїми обов’язками, чим однозначно нашкодить справі. До того ж, підлеглий недоотримає свою законну частку досвіду, що при систематичному повторенні позначиться на його кваліфі­кації.

 

« Содержание


 ...  81  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я