Оподаткування підприємницької діяльності

Основними видами доходів, які звільняються від опо­даткування, є:

-      допомога по державному соціальному страхуван­ню (крім допомоги по тимчасовій непрацездатнос­ті) і виплати по державному соціальному забезпе­ченню;

-      суми одержуваних аліментів;

-       пенсії;

-       компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формах (наприклад, добові за час перебування в службовому відрядженні);

-      доходи громадян від продажу вирощеної в особис­тому підсобному господарстві сільськогосподарсь­кої продукції (рослинної та тваринної) та ін.

Зменшення сукупного оподатковуваного доходу встановлено в неоподатковуваних мінімумах і провадить­ся для окремих категорій громадян (інвалідів, постраж- далих від Чорнобильської аварії, одного з членів по­дружжя, що мають дітей, і т. д.).

Переказ податку до бюджету повинен провадитися в день одержання в установах банків коштів на виплату заробітної плати працівникам.

Для громадян, які займаються підприємницькою дія­льністю, об'єктом оподаткування є різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Тому підприємці-фізичні особи зобов'язані вести облік доходів і витрат.

Якщо громадянин займається підприємницькою дія­льністю і обрав форму оподаткування звичайну за шка­лою, то нарахування податку здійснюється податковими органами на підставі декларації. Декларація повинна бу­ти подана платником до 1 квітня наступного за звітним року. При цьому протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету авансові платежі: по 25% річної суми податку за попередній рік. Якщо підприємець пра­цює перший рік, то авансові платежі складають 25% річ­ної суми податку, обчисленої податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Авансові платежі сплачуються у такі терміни: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності

—     мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за фіксованим податком (якщо їхні доходи не пе­ревищують 7000 неоподатковуваних мінімумів за останні 12 календарних місяців, а кількість найманих працівників не більша п ' яти ).

Розміри фіксованого податку встановлюються за рі­шенням місцевої Ради у межах від двадцяти до ста гри­вень за календарний місяць для громадян, які здійсню­ють підприємницьку діяльність самостійно. Якщо підпри­ємець використовує працю найманих осіб, то за кожного з працівників він повинен сплатити 50% фіксованого по­датку.

Доходи громадянина, одержані від здійснення під­приємницької діяльності, що оподатковується фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного опо­датковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних зобов'язань тако­го платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Платник фіксованого податку звільняється від веден­ня обов'язкового обліку доходів і витрат.

Фізичні особи можуть також обирати форму оподатку­вання за єдиним податком. Він залежить від виду діяльно­сті та місця її здійснення. Його розмір складає від двадця­ти до двохсот гривень на місяць. Якщо фізична особа за­ймається декількома видами діяльності, які дозволено оподатковувати єдиним податком (але за різними ставка­ми), то вона повинна придбати одне свідоцтво і сплатити податок у загальній сумі не вище двохсот гривень. Пере­ходячи на спрощену систему, суб'єкт підприємництва по­винен подати заяву до податкової інспекції за місцем ре­єстрації за місяць до початку наступного року за умови сплати всіх податків та зборів у поточному році.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41  ... 69