ОЦІНКА ОБЛІКОВА - попередня оцінка об’ єктів обліку, використовувана підприємством для розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.
ОЦІНКА СТАТЕЙ БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ - вираження в грошовому обчисленні окремих видів господарських засобів та джерел їх формування, що їх відображають у бухгалтерському балансі. Принципи О.с.б.б. регламентовані нормативними документами. В основі оцінки - фактична собівартість придбаних засобів виробництва чи собівартість виробництва продукції. Прибуток чи збитки, що їх відображають у балансі, обчислюють певними методами за даними рахунків бухгалтерського обліку. Основна вимога до оцінки - її реальність, яка забезпечується достовірністю даних бухгалтерського обліку та принципами обліку господарських операцій.
ОЦІННА ВАРТІСТЬ МАЙНА - див. Вартість майна оцінна.
ОЦІННА ЕКСПЕРТИЗА - див. Експертиза оцінна.
ОЦІНЮВАННЯ - спосіб грошового вимірювання об’єктів бухгалтерського обліку. За допомогою О. натуральні і трудові характеристики (вимірники) господарських засобів перераховують у вартісні. У бухгалтерському обліку О. об’єктів обліку здійснюють переважно за показниками фактичних витрат на створення чи придбання цих об’єктів (історичної собівартості).
ОЦІНЮВАННЯ АКТИВІВ - метод визначення справедливої ринкової вартості активів підприємства, який базується на відповідній вартості активів, скоригованій з урахуванням їх фізичного, функціонального та економічного зношення.
ОЦІНЮВАННЯ МАЙНА (МАЙНОВИХ ПРАВ) - процес визначення вартості майна чи майнових прав на певну дату відповідно до нормативно-правових актів щодо оцінювання майна. Майном, яке можуть оцінювати, є: об’єкти в матеріальній формі, серед них земельні ділянки, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси. Майновими правами, що їх можуть оцінювати, є будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами власності (права володіння, розпоряджання, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
ОЦІНЮВАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ - система визначення вартості основних фондів. Існують такі види О.о.ф.:
за повною початковою вартістю - визначається фактичною ціною, заплаченою за певний новий об’єкт основних фондів під час його придбання, включаючи витрати на доставляння та встановлення об’єкта. За цією оцінкою основні фонди зараховують на баланс підприємства, і її використовують для обчислення амортизаційних відрахувань;
за початковою вартістю з урахуванням зношення - дорівнює повній початковій вартості об’єкта за мінусом суми зношення основних фондів (залишкова вартість);
за повною відновною вартістю - вимірюється витратами, необхідними для придбання нового об’єкта основних фондів (включаючи доставку і встановлення) у цінах і за умовами виробництва на час, коли здійснюється переоцінювання;
за відновною вартістю з урахуванням зношення - відповідає тій сумі, якою може бути оцінений об’єкт основних фондів за сучасних умов його відтворення та з урахуванням його фактичного зношення;
за прокатною вартістю - вимірюється сумарною величиною майбутніх прибутків від експлуатації оцінюваних основних фондів, приведених до моменту оцінювання за допомогою коефіцієнта дисконтування.
» следующая страница »
1 ... 245 246 247 248 249 250251 252 253 254 255 ... 396