Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

Раптова лібералізація економічної діяльності, яка мала місце на початку 90-х років і здійснювалася за умов відкритого ринку, не підвищила конкурентоспро­можності вітчизняних підприємств, як очікувалось авторами “шокових” реформ, а спричинила невиправдано великий спад виробництва, втрату підприємствами обігових коштів і, як наслідок, нездатність їх до залучення інновацій.

Варто зауважити, що останнім часом економічний розвиток України набув певних позитивних рис. Але багато чинників, що характеризуються як ендогенні і які значною мірою обумовили початок виходу економіки України із затяжної кризи та забезпечили деяке економічне зростання, себе практично вичерпали. Такими чинниками, як справедливо відзначалось рядом авторів, були: глибока де­вальвація гривні, що відбулася у 1997-1998 роках; сприятлива зовнішньоеко­номічна кон’юнктура 2000 року (4-процентне зростання світової економіки); віль­ні виробничі потужності, які простоювали в роки кризи та були задіяні в умовах підйому та ін. [11, с. 38-76]. Тут відіграли роль і так звані неформальні ресурси зростання - дешева робоча сила, заборгованість із заробітної плати, неплатежі до бюджету, величезна кредиторська заборгованість, яка стала своєрідним кредитним ресурсом для виробників. Природно, що з погляду перспектив зростання ці чинники не можуть розглядатися як базові не тільки в майбутньому, але й сьогодні. Що ж до використання деяких фіскальних інструментів стимулювання металургійної, легкої та харчової промисловості, виробництва сільськогоспо­дарської техніки, судно-, літако- і танкобудування, житлового будівництва тощо, то вони теж уже себе вичерпали, оскільки можуть розглядатися лише як засоби “першопоштовху”, а не як чинники, що забезпечують стійке економічне зростання.

Слід при цьому зауважити, що хоча динаміка фінансування науково- технічної діяльності підприємств у фактичних цінах характеризується значними темпами зростання (за період з 1995 по 2004 роки обсяги фінансування у сферу науково-технічних робіт зросли більш ніж у 6 разів - з 652 млн грн у 1995 р. до

4251,7      млн грн у 2004 р., що показано на рис. 2.1 [52, с. 351; 53, с. 359], однак їх величина є недостатньою для того, щоб отримати відчутні результати.

4500.00

4000.00

3500.00

3000.00

2500.00

2000.00

1500.00

1000.0                      500,00

0,00

□ Інших джерел

■ Іноземних держав

■ Вітчизняних інвесторів

■ Власних коштів Щ Держбюджету

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

Роки

Рис. 2.1. Динаміка фінансування наукових та науково-технічних робіт в Україні протягом 1995-2004 рр. (в т.ч. з різних джерел фінансування)

Млн грн

Світовий досвід показує, що питома вага витрат на науку і науково-технічні дослідження у валовому внутрішньому продукті країни має складати не менше 2-3 %. Зокрема, у 2001 році США та Ізраїль витратили на це 2,1 % ВВП, Швеція - 3,6 %, Фінляндія - 3,4 %, Ісландія - 3,1 % [4]. В Україні вона у 2002 році склала 0,97 % (розраховано за [53, с. 38, 359]), у 2003 - 0,39 % [45], а в 2004 році - 1,3 % (роз­раховано за [52, с. 33, с. 351]).

Недостатні обсяги фінансування призвели до суттєвого погіршення умов для науково-технічної діяльності в Україні. Витрати на НДДКР в останні роки складали близько 5,5 дол. на душу населення, тоді як навіть у країнах Латинської Америки вони у 4 рази вищі, а у США - у 80 раз. Навіть у Росії вони у 2 рази вищі [19, с. 19]. Через непродуману політику у сфері оплати праці науковців близько 5 тис. провідних фахівців у різних галузях науки і техніки виїхали за кордон, внаслідок чого наполовину скоротилася кількість спеціалістів, що виконували НДДКР. Фактично зруйновано колись високий науково-технічний потенціал України. Всі ці причини призвели до суттєвого зниження практично всіх основних показників науково-технічної діяльності. Зокрема, починаючи з 1990 р., спостерігалось ско­рочення обсягів перспективних досліджень, а також прикладних досліджень, спрямованих на розробку нових зразків машин і устаткування для промисловості. Це призвело до того, що сьогодні, як зазначає В. Дорофієнко, 90 % продукції, що

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 81 82 83 84 85 8687 88 89 90 91  ... 241