□ Прийняття в деяких країнах-членах національного законодавства про надання їхнім центральним банкам статутної незалежності від їхніх урядів з тим, щоб прирівняти їхній правовий статус з аналогічним статусом ЕЦБ.
2 травня 1998р. Європейський Союз назвав країни-члени, які допускалися до переходу на ЄВРО з початку третьої стадії - Австрія, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція.
Третій етап переходу до єдиної валюти (1999-2002 рр.)
□ з1 січня 1999р. фіксуються валютні курси євро до національних валют країн- учасниць євро, євро стає їхньою загальною валютою
□ євро замінює ЕКЮ 1:1
□ розпочала свою діяльність Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) - включає ЄЦБ та центральні банки країн-учасниць ЄВРО
□ ЄСЦБ заохочує впровадження ЄВРО на світові валютні ринки
3 1 січня 2000р. до зони євро приєдналась Греція.
Сценарій перехідного періоду до євро:
1. З 1 січня 1999р. - тверда фіксація курсів валют країн зони євро для перерахунків.
2. З 1 січня 2002р. випуск в обіг банкнот і монет євро, паралельний обіг з національними валютами країн-членів, обмін останніх на євро.
3. З 1 липня 2002р. виключення з обігу національних валют і повний перехідний перехід господарчого обігу країн-учасниць на євро.
Основні інструменти політики ЄСЦБ:
a) Таргентування (встановлення цільових орієнтирів основних грошових агрегатів з метою контролю над інфляцією);
b) Встановлення меж коливань основних процентів ставок, у тому числі з метою їхнього зближення по всій зоні євро;
^ Операції на відкритому ринку;
d) Встановлення мінімальних резервних вимог для банків.
Завдання ЄСЦБ такі:
□ визначення та втілення монетарної політики;
» следующая страница »
1 ... 88 89 90 91 92 9394 95 96 97 98 ... 193