Міжнародні фінанси

2.          Стабілізація внутрішнього попиту за рахунок обмеження державних витрат.

3.                                           Використання позик на фінансування виробничої сфери; виплата основної частини боргу і відсотків за рахунок прибутку, отриманого у виробничій сфері.

4.                                           Забезпечення бездефіцитності державного бюджету завдяки скороченню невиправданих державних витрат і стримування інфляції.

5.                                           Ефективна податкова політика, яка сприятиме розвитку інвестування і підприємництва і забезпечуватиме збір податків для покриття державних витрат.

6.                                           Стабілізація грошового обігу.

7.                                           Забезпечення максимального використання ринкових механізмів і конкуренції як засобів підвищення рівня конкурентоспроможності економіки; відміна контролю над цінами і заробітною платою; вільний допуск на внутрішній ринок і конкуренція з боку імпортних товарів.

8.                                           Структурна перебудова економіки як основа довгострокового розвитку через роздержавлення промислових підприємств і переведення їх з бюджетного на кредитне фінансування; розвиток експортних галузей за рахунок як податкових стимулів, так і девальвації, сприяння припливу прямих іноземних інвестицій завдяки зниженню рівня оподаткування і наданню гарантій на вивезення прибутків.

9.                                           Забезпечення стабільності політичної влади.

Країни-члени повинні надавати МВФ інформацію про офіційні золоті запаси і валютні резерви, стан економіки, платіжного балансу, грошового обігу, закордонні інвестиції.

Свої рекомендації країнам-членам МВФ базує на монетаристській концепції, яка враховує взаємозалежність між величиною грошової маси в країні, обсягу сукупного попиту, з одного боку, і станом платіжного балансу — з іншого.

Проблеми в діяльності МВФ

Комплекс проблем, які існують у діяльності Фонду, пов'язаний з методами та інструментами реалізації цією міжнародною організацією своєї стратегії. На початку 80-х років постало питання подальшого існування МВФ, пов'язане з проектами реформування світової валютної системи в цілому. Були пропозиції замінити МВФ більш демократичним та конструктивним міжнародним фінансовим інститутом. З часом актуальність цієї проблеми зменшилася, але певна загроза існуванню МВФ залишилася.

Сучасні проблеми діяльності Фонду випливають з наслідків реалізації його стратегії в різних країнах. Найчастіше МВФ звинувачують у стандартних підходах, неефективності коригувальних програм, негативних наслідках у соціальній сфері тощо. Проти кожного зі звинувачень МВФ висуває контраргументи, пояснюючи позиції Фонду з цього питання, табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Найпоширеніші звинувачення на адресу МВФ та контраргументи Фонду

 

Фонд застосовує однакові заходи в усіх країнах, не враховуючи їхньої економічної ситуації

1.   Коригувальні програми МВФ мають певні спільні риси з двох причин:   « Содержание » следующая страница » 1  ... 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41  ... 193