Членство в МВФ відкрито для будь-якої країни, що здатна та готова виконувати певні обов’язки. Країна, що вступає до Фонду, вносить певну суму грошей (внесок за передоплатою), свого роду членський внесок - квота. Квоти виконують наступні функції:
□ Створюють об’єднанні грошові запаси, якими МВФ користується як джерело надання позик своїм членам;
□ За їх допомогою визначається сума, на яку країна може розраховувати у разі виникнення потреби (позика) або отримати при періодичному розподілі спеціальних активів (СДР);
□ Визначають «вагу» голосу кожного члену Фонду.
До 25 % квоти повинно бути сплачено в резервних активах, які визначаються Фондом (СПЗ або вільно конвертовані валюти), решта - в національній валюті держави-члена. Частка квоти в національній валюті передається в формі простих векселів у національній валюті.
МВФ організований за зразком акціонерного підприємства, тому вплив кожного учасника на діяльність Фонду обмежується його часткою в капіталі. Кожна країна-член має 250 «базових» голосів (незалежно від розміру внеску в капітал Фонду) і додатково по 1 голосу за кожні 100 тис. одиниць СДР.
Розмір квот визначається під час вступу країни в МВФ. При цьому МВФ збирає макроекономічні показники по країні і розраховує діапазон можливих значень квоти. Отримані дані порівнюють з аналогічною інформацією по дійсних членах МВФ.
Вихідні квоти перших членів Фондів (учасників конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р.) визначалися на основі формули, яка містила у собі наступні економічні показники: вартість середньорічних експортних та імпортних потоків; розмір авуарів у доларах та золоті, національний доход. Економічні критерії, що застосовувались під час обчислення квот, уточнювалися за рахунок змін деяких економічних параметрів.
Дев’ятий загальний перегляд розмірів квот (1990 р.) передбачав 50 % зростання загальної суми квот. Розрахунки проводилися за допомогою формул, що використовувалися і під час Восьмого загального перегляду, але з використанням даних з 1985 р., формули 1-5:
Скорочена Бреттон-Вудська:
0 = (0,01* У - 0,025* Я - 0,05* Р - 0,2276* УС)*(1 - С / У) (2.1)
Перетворена за схемою ІІІ:
0 = (0,0065* У - 0,0205125* Я - 0,078* Р - 0,4052* УС )*(1 - С / У) (2.2) Перетворена за схемою IV:
0 = (0,0045* У - 0,03896768* Я - 0,07* Р - 0,76976* УС)*(1 - С / У) (2.3) Перетворена за схемою М4:
0 = (0,005* У - 0,042280464* Я - 0,044*(Р - С) - 0,8352* УС) (2.4)
Перетворена за схемою М7:
0 = (0,0045* У - 0,05218008* Я - 0,039*(Р - С) - 1,0432*УС) (2.5)
де
Q - квота;
У - ВНП;
Я- середній місячний рівень резервів (1985 р.),
Р- середня щорічна сума поточних платежів,
С- середня щорічна сума поточних надходжень;
УС - змінність поточних надходжень, яка визначається як одне стандартне відхилення від п’ятирічного змінного середнього значення за 1973-1985 рр.
Країна, що потребує позики (табл..2.4), повинна скоординувати свою політику з рекомендаціями МВФ, у яких закладені критерії, обов'язкові для виконання. Суть цих рекомендацій полягає в наступному:
1. Макроекономічна політика має бути спрямована на забезпечення активного сальдо платіжного балансу як головного чинника виплати основної частини боргу і відсотків.
» следующая страница »
1 ... 30 31 32 33 34 3536 37 38 39 40 ... 193