Міжнародна економіка

Платіжний баланс — це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, та надходжень, отриманих нею з-за кор­дону за певний період.

Платіжний баланс включає:

•         розрахований (сплачений) експорт і імпорт товарів та послуг;

•         фактично проведені надходження і платежі;

•         фактично отримані або видані кредити та інвестиції.

Платіжний баланс являє собою статистичну таблицю основних

показників за певний термін часу.

У цій таблиці відображається:

1.    Операції з товарами, послугами і доходами між даною країною і іншими країнами-партнерами (разом).

2.    Зміну власності й інші зміни, що належать даній країні, в моне­тарному золоті, спеціальних правах запозичення, а також у фінансо­вих вимогах і зобов’язаннях відносно інших країн.

3.   Однобічні перекази і компенсуючі записи, котрі необхідно прове­сти для збалансування операцій і змін, які взаємно не компенсуються.

Загальними вимогами до складання балансу є:

1.   Агрегування усіх операцій.

2.    Зібрання і аналіз даних за певний період часу.

3.    Облік чистого сальдо міжнародних вимог і зобов’язань.

При складанні платіжного балансу повинні враховуватися певні методологічні основи. В сучасних умовах країни, що взаємодіють з МВФ, керуються його п’ятою постановою, що була прийнята ще в 1993 році. Для відображення нових явищ в світових відносинах і в світовій статистиці потрібно було переглянути структуру і класифіка­цію платіжного балансу. Складений за сучасною методологією платіж­ний баланс більше поєднаний з системою національних розрахунків (табл. 16.1).

В основу складання платіжного балансу покладені два методо­логічні принципи.

Перший принцип відображає всі зовнішньоекономічні операції за певний період часу (місяць, квартал, рік). Це показує, що в платіжно­му балансі відображаються всі економічні операції, що здійснюються за певний термін часу між резидентами даної країни і нерезидентами.

Другий принцип — метод подвійного запису, коли кожна зовнішньо­економічна операція, що належить до платіжного балансу, записуєть­ся до нього двічі. Один запис показує, які зміни в активах і пасивах країни викликає ця операція. Другий запис зрівноважує першу і пока­зує, якими засобами регулюються взаємні вимоги і зобов’язання між країнами, що виникають внаслідок зовнішньоекономічної операції.

Таблиця 16.1. Умовна структура платіжного балансу має вигляд структури платіжного балансу

2. Товарний імпорт

I. Розрахунок поточних операцій

1. Товарний експорт

Сальдо балансу зовнішньої торгівлі (торговий баланс)

3.    Експорт послуг (надходження від іноземного туризму тощо, ви­ключно кредитні послуги)

4.   Імпорт послуг (платежі за кордон за туристичні послуги тощо, виключно кредитні послуги)

5.                 Чисті доходи від інвестицій (чисті доходи від кредитних послуг) 6. Чисті трансферти Сальдо балансу по поточних операціях

II                                                                                    Рахунок руху капіталу

7. Приплив капіталу (дебет)

8. Відплив капіталу (кредит)

Сальдо балансу руху капіталу

Сальдо балансу поточних операцій і балансу руху капіталу

ють на неї, супроводжуються знаком «мінус». Кредитова частина відповідає поняттям «надходження», «доходи», цифри, що зараховують на неї, або мають знак «плюс», або не мають ніякого знака. Загальна сума кредиту повинна дорівнювати загальній сумі дебету платіжного балансу.

 

« Содержание


 ...  170  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я