Кредит з опціоном наявного платежу: якщо імпортер скористається правом відстрочки платежу за куплений товар, то він позбавляється знижки, наданої при наявній оплаті.
Для поєднання протилежних інтересів контрагентів у міжнародних економічних відносинах і організації їхніх платіжних відносин застосовують різні форми розрахунків.
Історично склалися такі особливості застосування основних форм розрахунків у міжнародній сфері:
• імпортери й експортери, а також їхні банки вступають у визначені відносини, пов’язаними з товаророзпорядчими і платіжними документами;
• міжнародні розрахунки регулюються нормативними законодавчими актами, а також банківськими правилами;
• міжнародні розрахунки — об’єкт уніфікації та універсалізації банківських операцій. У 1930 і 1931 рр. прийняті міжнародні Вексельна і Чекова конвенції (м. Женева), спрямовані на уніфікацію вексельних і чекових законів. Комісія з права міжнародної торгівлі ООН (ЮНИС—ТРАЛ) продовжує уніфікувати вексельне законодавство. Міжнародна торговельна палата, створена в Парижі на початку ХХст., розробляє уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів, по інкасо і контрактних гарантіях. Перші правила по інкасо були розроблені в 1936 р., потім перероблені в 1967 і 1978 рр. і набрали чинності з січня 1979 р. Цих правил дотримуються більшість банків світу.
Міжнародні розрахунки мають, зазвичай, документарний характер, тобто здійснюються проти фінансових і комерційних документів.
До фінансових документів належать: векселі (прості й переказні); чеки; платіжні розписки.
Комерційні документи включають: рахунки-фактури, відвантажу- вальні документи, що підтверджують відвантаження чи відправлення товарів (коносаменти, квитанції та ін.); страхові документи страхових компаній; інші документи (сертифікати, рахунки та ін.).
Банк перевіряє зміст і комплектність зазначених документів.
На вибір форм розрахунків впливають:
а) вид товару;
б) наявність кредитної угоди;
в) платоспроможність і репутація контрагентів із зовнішньоекономічних угод.
У контракті зумовлюються умови і форми розрахунків.
Розглянемо деякі форми міжнародних розрахунків.
Платіж на відкритий рахунок. Продавець поставляє товар без гарантій платежу, покупець переказує гроші на день платежу. Продавець не одержує ніяких гарантій з боку покупця.
Тому такі умови платежу можливі тільки на території однієї країни чи між фірмами, що добре знають один одного і в зовнішній торгівлі рідко зустрічаються.
Особливість даної форми розрахунків полягає в тому, що рух товарів випереджає рух грошей. Розрахунки пов’язані з комерційним кредитом. Фактично ця форма розрахунків застосовується для кредитування імпортера.
Платіж проти документів (інкасо) здійснюється за такою схемою (мал.16.1).
2
Мал. 16.1. Платіж проти документів (інкасо)
На схемі зазначені операції:
1) передача банку документів і доручень видати на інкасо;
2) документи направляються банку одержувача;
3) банк одержувача інформує одержувача про прибуття документів і про виконання умови інкасо (авізо);
4) виконання умови інкасо покупцем, передача йому документів;
5) переказ грошей банку продавця;
6) надходження грошей на рахунок експортера.
Експортер після відвантаження товару направляє своєму банку документи, чим підтверджує не тільки відвантаження, але і передачу власності на товар. Одночасно він дасть вказівку своєму банку передати ці документи покупцеві через його банк проти платежу.
» следующая страница »
1 ... 160 161 162 163 164 165166 167 168 169 170 ... 215