Міжнародна економіка

Для розробки інвестиційної стратегії велике значення має удо­сконалення процесу приватизації і роздержавлення. Існуючі закони, що регулюють цей процес не повністю, відповідають сучасним вимо­гам. Державна політика у цій сфері має бути спрямована на заміну фіскальної моделі приватизації на інвестиційну та інноваційну; при­ватизацію великих підприємств і підприємств-монополістів за окре­мими планами шляхом продажу контрольних пакетів акцій промис­ловим інвесторам; технічне та технологічне оновлення підприємств за рахунок частини коштів, які надійдуть від приватизації. Ми маємо гар­ний приклад співпраці зі Світовим Банком.

Так, за допомогою кредитної лінії щодо підтримання малого й середнього бізнесу СБ через українські комерційні банки надав підприємствам малого бізнесу кредити на суму 121 млн. дол., ЄБРР бере також участь у підготовці до приватизації значної кількості підприємств у сфері енергетики й телекомунікацій. Зокрема, для передприватизаційної підготовки «Укртелекому» СБ було виділено 100 млн. ЄВРО

.

Одним з основних факторів розширення масштабів інвестиційної діяльності є стимулювання довгострокового банківського кредитуван­ня реального сектора економіки та залучення коштів населення. Ви­рішення цього завдання вимагає впровадження механізму ефективного захисту прав кредиторів і «прозорого» порядку реалізації заставного майна, підвищення рівня концентрації банківського капіталу шляхом поліпшення капіталізації та платоспроможності банків, стимулюван­ня залучення грошових вкладів населення, запровадження механізму іпотечного кредитування, стимулювання надходження іноземного ка­піталу до банківської сфери.

Одним з напрямків розробки стратегії інвестиційної політики мож­на вважати також розвиток фондового ринку. З огляду на це необхідно створити умови для підвищення рівня його капіталізації та ліквідності, розширити співробітництво з ОЕСР, Міжнародною організацією з цінних паперів та іншими міжнародними організаціями.

Одним з найвагоміших напрямків активізації інвестування є роз­виток спеціальних (вільних) економічних зон, територій, де запровад­жено спеціальний режим інвестиційної діяльності. Подолати депре­сивний стан окремих територій можливо лише за державної підтрим­ки, яку доцільно надавати у вигляді комплексу заходів щодо сприяння створенню екологічно безпечних умов для життєдіяльності населен­ня, а також щодо розвитку малого бізнесу, підвищення зайнятості на­селення за рахунок цільового фінансування виконання програм пере­кваліфікації та професійної освіти населення.

Майже 5 років в Україні тривали дискусії щодо доцільності шляхів запровадження спеціальних економічних зон. У 1998—1999 рр. на підставі ряду указів про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та про спеціальні економічні зони було створено 10 спеціальних економічних зон та 9 територій пріоритетного розвитку.

В Україні утворено такі економічні зони:

1.    «Порто-Франко» (Одеса).

2.     «Рені» — південь Одеської обл.

3.    «Севаш» — Автономна республіка Крим.

4.     «Донецьк».

5.     «Азов» (Маріуполь).

6.     «Славутич».

7.     «Закарпаття».

8.    «Яворів».

9.     Курортополіс «Трускавець».

10.    Інтерпорт «Ковель».

Основними територіями пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестування в Україні є:

1.    Спеціальний режим інвестиційної діяльності в АРК.

2.     Спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій обл.

3.     Спеціальний режим інвестиційної діяльності в Луганській обл.

4.     Спеціальний режим інвестиційної діяльності в м. Харків.

5.    Спеціальний режим інвестиційної діяльності в Чернігівській обл.

 

« Содержание


 ...  133  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я