Методологія та організація наукових досліджень

•    забезпечення проведення найважливіших прикладних на­уково-технічних розробок, які виконуються за державним за­мовленням;

•    проектів, що виконуються в межах міжнародного науко­во-технічного співробітництва.

Бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяль­ності здійснюється відповідно до законодавства України. За ра­хунок державних коштів фінансуються переважно фундамен­тальні та довгострокові прикладні дослідження, що мають загаль­нонаціональне значення, міждержавні, загальнодержавні науково-технічні програми і проекти.

Державні наукові та науково-технічні програми є основним засобом реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і тех­ніки шляхом концентрації науково-технічного потенціалу краї­ни для розв’язання найважливіших природничих, технічних і гу­манітарних проблем.

Державні наукові та науково-технічні програми поділяють­ся на:

•   загальнодержавні (національні);

•  державні (міжвідомчі);

•   галузеві (багатогалузеві);

•   регіональні (територіальні).

Статус державних (міжвідомчих) наукових та науково-тех­нічних програм мають також відповідні частини загальнодержав­них (національних) програм економічного, соціального, націо­нально-культурного розвитку, охорони довкілля.

Основним засобом реалізації загальнодержавних (національ­них) науково-технічних програм є державні (міжвідомчі), галу­зеві (багатогалузеві) та регіональні (територіальні) програми.

Державні наукові та науково-технічні програми формують­ся Міністерством освіти і науки України на основі цільових про­ектів і розробок, відібраних на конкурсних засадах.

Обсяги фінансування загальнодержавних (національних) науково-технічних програм щорічно визначаються Верховною Радою України при прийнятті Закону України про Державний бюджет України.

Фінансове забезпечення інноваційного розвитку економіки реалізується Державною інноваційною компанією України і фон­дами технологічного розвитку та реконструкції виробництва.

Для підтримки фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук, що прова­дяться науковими установами, вищими навчальними закладами, вченими, створюється Державний фонд фундаментальних до­сліджень (далі — Фонд).

У  Державному бюджеті України кошти для Фонду визнача­ються окремим рядком.

Кошти Фонду формуються за рахунок:

— бюджетних коштів;

— добровільних внесків юридичних і фізичних осіб (у тому числі іноземних).

Кошти Фонду розподіляються на конкурсній основі.

Нині в Україні, крім державних фондів, діє низка міжна­родних організацій, що здійснюють відбір пропозицій та фінан­сування вітчизняних і спільних наукових проектів. Серед інших в Україні діють європейські програми науково-технічного співро­бітництва (ТАСІ8, РЕСО, ІЖА5, СОРЕШМІСШ та інші). У цьо­му ж контексті слід згадати ініціативи відомого фінансиста і філан­тропа Дж. Сороса. Наймасштабніша соросівська програма підтримки фундаментальних досліджень у галузі природничих наук, згідно з якою Україні реально надається 10% загального фінансування.

Усі ці форми — це перш за все адресне і конкурсне фінансу­вання ініціативних наукових проектів. Таким чином, за останні сім років у пострадянських країнах, і в Україні зокрема, сформу­валась нова для цих країн триступенева система підтримки нау­ки, а саме:

•    Базове фінансування — переважно бюджетне фінансуван­ня; забезпечує виконання планових наукових досліджень, підтримку для придбання наукової апаратури, обладнання, буді­вель тощо;

•    Державні програми різних рангів — зорієнтовані на вико­нання досліджень за пріоритетними напрямками;

•    Підтримка проектів, запропонованих самими науковця­ми в ініціативному порядку, що стосується виконання оригіналь­них фундаментальних досліджень як пошукових, так і найбільш розвинутих.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 27 28 29 30 31 3233 34 35 36 37  ... 138