Менеджмент організацій

Елементи управління підприємства поділяються на жорсткі та м’які (рис. 6.2).

підприємством

Характеристика складових процесу управління за результативного та дієвого підходу наведена в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Співставлення результативного та дієвого підходу до управління підприємством

Характеристика складових процесу управління
За результативного підходу	За дієвого підходу
• виконання роботи таким чином, щоб забезпечити її ефективність	• виконання робіт необхідним чином, навіть у випадках коли вона не дає суттєвих результатів
• уникання виникнення проблем, щоб зменшити ефекти раптовості	• вирішення проблем у міру їх виникнення засобами управління
• оптимальне використання ресурсів, пошуки ефективних замінювачів	• економія ресурсів
• підвищення прибутковості	• зниження собівартості
• досягнення кращих результатів	• виконання посадових обов’язків у відповідності до інструкцій
• оцінювання кінцевих результатів	• контролювання витрат

Процеси управління відносяться до складних явищ. Зрозуміти ж сутність складних явищ і одержати про них достовірні зведення можна тільки, багато­разово спостерігаючи за поведінкою досліджуваного об’єкта чи явища. При цьому нам важливо не просто одержати достовірний матеріал про управлінсь­кий процес, але й оцінити якісну сторону останнього.

Оскільки предметом праці управлінського персоналу є інформація, то кількісну оцінку якості управління варто давати насамперед з інформаційних позицій, а дослідження існуючих процесів управління необхідно проводити з використанням принципів системного аналізу.

Системні дослідження вимагають збереження цілісності досліджуваної си­стеми, її єдності з навколишнім середовищем і наступної спрямованої упоряд­кованості елементів системи, а удосконалювання цих елементів повинно бути спрямоване на поліпшення функціонування усієї системи.

Дослідження процесів управління виробництвом складається з цілком виз­начених послідовних етапів:

а)   постановка задачі і визначення цілей дослідження;

б)   обстеження існуючих форм і методів управління виробництвом, їх оцін­ка і порівняльний аналіз;

в)   визначення “вузьких місць” в управлінському процесі;

г)   визначення факторів, що відіграють головну позитивну і негативну роль в управлінні досліджуваним об’єктом;

д)   пошук критеріїв, що оцінюють ефективність управління;

е)   розробка рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності уп­равління, і їх експериментальна перевірка. При виборі методу дослідження необхідно враховувати його здатність, тобто здатність надавати достовірну інформацію про досліджуваний об’єкт. Крім того, він повинний базуватися на основах теорії управління і враховувати особливості техніко-економічних про­цесів на підприємствах. Метод повинний також дати можливість оцінювати величини взаємозв’язків підрозділів підприємства й окремих посадових осіб, тому що ми оцінюємо процеси управління з інформаційних позицій. Звідси випливає, — цінність матеріалів дослідження визначається, головним чином, застосовуваними методами. Вони повинні забезпечувати необхідну точність конкретного дослідження, гарантувати статистичну вірогідність результатів, тобто можливість по обмеженій кількості спостережень екстраполювати ре­зультати на інші об’єкти досліджуваної сукупності.

У той же час необхідно враховувати й економічність методів. Існують різні за формою й ефективністю методи дослідження управлінських процесів і органі­зації праці керівників. Найбільш відомі з них наступні: хронометраж, моментні спостереження, мікроелементне нормування, фотографії і самофотографії ро­бочого дня тощо. Усі вони мають ті чи інші недоліки, що спотворюють сутність процесів керування,

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 124 125 126 127 128 129130 131 132 133 134  ... 445