Історія економічних учень

4.2.                                                      КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ КОНЦЕПЦІЙ НЕОКЛАСИЧНОГО НАПРЯМУ

А тепер переходимо до аналізу поглядів представників неокласич­ного напряму А. Маршалла, М. Фрідмена та ін. В теорії А. Маршалла найважливішу роль відіграє концепція ринкової рівноваги, яка базується на основі рівності ринкового попиту з урахуванням граничної корисності і ринкової пропозиції, з одного боку, і граничних витрат виробництва - з іншого. Розглядаючи при цьому взаємодію попиту, пропозиції і ціни, він обґрунтовує закон попиту, згідно з яким ціна перебуває в оберненій залежності від зміни попиту, і закон пропозиції, згідно з яким зміна ціни прямо впливає на обсяг пропозиції. А. Маршалл вводить у науковий обіг категорії "цінапопиту”, яка визначається граничною корисністю, "ціна пропозиції”, що визначається граничними витратами. За умов рівності попиту і пропозиції виникає ціна рівноваги.

Згідно з сформульваним ним законом попиту, із збільшенням кількості товару, який треба реалізувати, ціна пропозиції повинна бути нижчою, тобто із зниженням ціни зростає на ринку кількість необхідного товару і навпаки - кількість товару зменшується із зростанням його ціни. Недоліками цього закону в контексті сучасності є те, що він діє лише за наявності вільної конкуренції: аналіз цін попиту і пропозиції незалежно від вартості товару. Крім того, механізм такої взаємодії між ціною попиту і пропозиції грунтовніше розкрив К. Маркс, оскільки дослідив ці процеси в органічному взаємозв'язку не лише з вартістю та законом вартості, а й продуктивністю праці різних видів, а також залежно від двох сторін товару (меншою мірою від споживчої вартості) в історичному розрізі. Доцільніше також вести мову про закон попиту і пропозиції. Адже А. Маршалл, формулюючи цей закон, залучає до цього пропозицію товарів.

Заслуговує на увагу зроблений ним аналіз механізму ціноутворення з урахуванням фактора часу: на короткому проміжку часу головним регулятором ціни є попит, оскільки дня зміни пропозиції необхідно створити нові умови виробництва, внаслідок чого пропозиція залишається незмінною; на тривалому проміжку часу головним регулятором цін стає пропозиція, а отже, витрати виробництва, причому із збільшенням тривалості періоду вплив на ціну попиту зменшується. Водночас доцільніше було б говорити про зростання ролі попиту, а не про його домінуючу роль.

Конкретизацією теорії ціноутворення є введення в науковий обіг та характеристика поняття "еластичність попиту". Основними чинниками зміни еластичного попиту А. Маршалл вважав граничну корисність, ринкову ціну і грошовий дохід, який використовують для споживання. При цьому зміна попиту під впливом кожного з цих факторів відбувається з певною еластичністю. Основними видами попиту є еластичний (коли він змінюється більшою мірою, ніж ціна) і нееластичний (якщо попит змінюється меншою мірою, ніж ціна).

Аналізуючи ціну пропозиції у різних галузях економіки, А. Маршалл формулює три закони:

О  закон постійної віддачі виробничих факторів, або їх постійної продуктивності у тих галузях, де граничні витрати, а отже ціна пропозиції, не залежать від обсягу виробництва;

© закон зростаючої віддачі виробничих факторів або їх зроста­ючої продуктивності у галузях, де граничні витрати, а отже, ціна пропозиції зменшується разом із зростанням обсягів виробництва, а отже й цінами пропозиції;

© закон спадної віддачі виробничих факторів або їх спадної продуктивності - у галузях, де граничні витрати, а отже, й ціна пропозиції зростають разом із зростанням обсягів виробництва.

Намагаючись поєднати окремі раціональні сторони концепції граничних витрат виробництва та граничної корисності, А. Маршалл водночас вважав однобічною концепцію граничної корисності останнього споживчого блага. Проте помилково він розглядав граничні витрати як суму доходів власників окремих виробничих ресурсів, а отже наслідував ненаукову концепцію трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея. Хибного була також його концепція заробітної плати (як дохід, який залежить від суб'єктивної оцінки робітником тягаря своєї праці), ставки відсотка (яку він розглядав залежно від суб'єктивних оцінок власника капіталу); частини підприємницького доходу (як плати за ризик, пов'язаний із виробництвом на не відомий ринок). Дотримання концепції продуктивності всіх факторів виробництва зумовило однобічне трактування названих трьох законів. У вартості А. Маршалл вбачив лише відносини між двома речами у процесі обміну, але не виділяв суспільну форму цих відносин між товаровиробниками, товаровиробниками і споживачами; метафізично розглядав рівень ренти і прибутку лише величиною попиту і пропозиції.

 

« Содержание


 ...  47  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я