аксіом, які фактично наділяються нормативним статусом і служать критерієм "раціональної" поведінки.
Приклад, подібний до сформульованого М. Алле, був експериментально вивчений професійними психологами Амосом Тверскі і Даніелем Канеманом1. Замість раніше існуючих теорій прийняття рішень, що базувалися на теорії ймовірностей вони запропонували альтернативну, названу теорією перспектив2. Традиційна маржиналістська теорія формувалася на передумовах про вільний (безплатний) і рівний для всіх економічних суб'єктів доступ до необхідної ринкової інформації; людей як раціональних осіб, які приймають рішення. Але насправді, як вважають обоє вчених, люди не можуть приймати раціональні рішення і невірно оцінюють імовірності, тому що бачать лише частину цілого.
Нікому, на жаль, не дано абсолютно точно передбачити події на ринку цінних паперів, інших ринках капіталів. В умовах ринкової економіки практично перед кожною людиною постійно перебуває задача управління власними фінансами: витрачати чи зберігати? Якщо інвестувати, то як, скільки і куди? Все це викликає сильні емоції, частіше всього стреси і депресії. Виходячи з цього, вчені взялися пояснити психологію прийняття інвестиційних рішень в умовах економічної невизначеності. Тобто підійти до більш адекватного пізнання економічної реальності.
Теорія перспектив ґрунтується на інтерпретації результатів проведених ними досліджень. Респондентам було запропоновано вибрати найкращу в кожній з двох пар лотерей, описаних у таблиці 1. Можна помітити, що лотереї у другій парі (С і Б) є лінійною комбінацією лотерей з першої пари (А і В) із значенням а = 0,25 і (виродженої) лотереї [ 0,1]. Значить, у відповідності до аксіоми незалежності, індивід, який вибрав лотерею А (відповідно В) з першої пари, має вибрати лотерею С (відповідно Б) з другої.
Таблиця 15.1.
|
А: [240, 1; 0,0] |
В: [250, 0,8; 0,0,2] |
|
С: f 240, 0,25; 0, 0,75] |
D: [ 250, 0,2; 0, 0,8] |
1 Канеман (Kahneman) Даніель (н.1934) - відомий ізраїльсько-американський психолог, фахівець у галузі економічної психології. Лауреат Нобелівської премії (2002) "за інтеграцію результатів психологічних досліджень в економічну науку, перш за все в галузі суджень і прийняття рішень в умовах невизначеності".
2 Див.: Kahneman D. andTversky A. "Prospect Theory: an Analysis of Decision under Risk". -Econometrica, 1979, vol. 47, h.263-291.
Експеримент Д. Канемана і А. Тверскі показав, що 88% респондентів вибирають А у першій парі і 83% - Б у другій, порушуючи таким чином аксіому незалежності і роблячи неможливим універсальне представлення корисності у формі Неймана-Моргенштерна.
Д. Канеман разом з А. Тверскі запропонували і одне з перших пояснень парадоксу Алле та інших емпірично задокументованих феноменів. На відміну від деяких узагальнень теорії очікуваної корисності вони напряму виводили свою теорію перспектив з емпірично виявлених і задокументованих особливостей поведінки реальних респондентів в умовах ризику. Дослідники виходили з передбачення про те, що люди по-різному реагують на еквівалентні в грошовому виразі ситуації в залежності від того, вони втрачають щось чи виграють. Це так звана асиметрична реакція на зміни добробуту. Вона розділяє два поняття: "вигідність/корисність" та "цінність ". Якщо з позицій повної раціональності вигідність розглядається в технічних термінах чистого прибутку {"доходи"мінус "втрати"), то цінність, відображаючи особливості людської психіки, розглядає ці два параметри ("доходи"- зростання добробуту, "втрати" - зменшення добробуту) незалежно один від одного. Д. Канеман і А. Тверскі воліють говорити не про корисність, а про цінності окремих наслідків.
» следующая страница »
1 ... 240 241 242 243 244 245246 247 248 249 250 ... 279